11 світових rock/metal альбомів січня – Daily Metal

11 світових rock/metal альбомів січня

Підходить до завершення перший місяць 2018 року, а отже можна обговорити перші релізи нового року. У цьому списку їх буде одинадцять. Чому не десять? Тому що десять – це занадто мейнстрімно, а по-друге – бо я можу собі це дозволити.

Watain ‘Trident Wolf Eclipse’

Watain – один із найуспішніших гуртів на black metal сцені останніх років. Багато у чому успіх шведів поясняються труЪ ставленням до black metal – на відміну від багатьох колективів, для яких цей напрям металу є лише «сценічним образом», для музикантів з Уппсали все набагато серйозніше. На концертах стабільно використувується кров тварин, проводяться сатанінські ритуали, а лідер колективу Erik Danielsson неодноразово висловлював свою підтримку тим, хто підпалював дерев’яні церкви у Норвегії.

Шостий студійник присвячено близькому другу гурту – Selim «SL» Lemouchi з голландського гурту The Devil’s Blood, що скоїв самогубство ще у 2013 році. Складається з восьми пісень у стандартій версії та десяти у Deluxe. Виконавцям вдалося створити темну та гнітючу атмосферу на альбомі, втім варто зазначити, що деяким любителям екстремальних напрямків металу альбом може і не сподобатись. Багато композицій на альбомі записані з використанням доволі м’якого, як для жанру, звучання гітар та вокалу.

На пісню “Nuclear Alchemy” було знято відео-кліп. Категорично рекомендується для перегляду любителям black metal та просто співчуваючим.

Avatar‘Avatar Country’

Avatar – ще один відносно молодий колектив зі Швеції у нашому списку. За 17 років існування випустили сім повноформатних альбомів, багато експериментуючи зі звучанням, від melodic death та progressive до avant-garde на останніх релізах. Характерним є використання «циркового» мейк-апу та одягу (не знаю, як правильно описати, можете загуглити та підказати мені у коментах).

Альбом приємно дивує різнобарвними піснями на будь-який смак. І нехай епічно-середньовічна “Glory to Our King” не вводить вас в оману. За нею йдуть “Legend of the King”, яка б нормально увійшла до альбому будь-якого power metal гурту, потім “King`s Harvest” у кращих традиціях melodic death та, наприклад, дві інструментальні композиції у самому кінці альбому. Альбом зацікавить тих, хто любить мелодичні напрями металу.

Black Veil BridesVale

У січні побачив світ і п’ятий альбом американців з Black Veil Brides, які наряду з Steel Panther займаються відродженням здавалося б мертвого glam rock/metal. Хоча Steel Panther відверто глузують з основних елементів цього музичного жанру, Black Veil Brides вдалося створити свою, адекватну та осучаснену версію того, що будо закладенно завдяки зусиллям Kiss та Mötley Crüe.

Реліз включає дванадцять пісень з оптимістичною лірикою та чіпляючими приспівами. “Wake Up”, “The Outsider”, “My Vow” доволі швидко викликають бажання підспівувати за рахунок глибокого голосу Andy Biersack та мелодичних рифів Jinxx. Якщо ви скучили за рок-музикою 80-х, Vale може вам прийтися до душі.

Leaves` Eyes‘Sign of the Dragonhead’

Є приємна новина і для шанувальників жіночого вокалу у металі. На початку 2018 року світ побачив новий реліз за участю Elina Siirala, яка замінила першу вокалістку гурту Liv Kristine. Як і на минулих роботах Leaves` Eyes, у піснях органічно поєднується високе сопрано з гроулом, а тексти присвячені Скандинавії та місцевому фольклору. Детальний огляд альбому можна знайти тут.

AnvilPounding the Pavement

Ветерани важкої сцени Anvil продовжують кувати традиційний heavy/speed metal і у цьому році випустили свою сімнадцяту платівку. Хтось може звинуватити канадців у відсутності розвитку, втім як казав Angus Young з AC/DC «кажуть, що ми випустили одинадцять однакових альбомів…це не правда – ми випустили дванадцять одинакових альбомів».

Pounding the Pavement повертає нас у часи піку популярності та прямолінійності heavy та speed metal. Вже перша композиція, “Bitch in the Box” викликає ностальгічні почуття за “Balls to the Wall” у виконанні Accept. І з плином часу відчуття залишаються приблизно такими ж, змінюються лише гурти які випливають у пам’яті. “Rock That Shit” та “World of Tomorrow” нагадали дивне поєднання Motörhead та Saxon.

Black Label Society‘Grimmest Hits’

Побачивши назву альбому можна подумати, що Zakk Wylde з компанією вирішили випустити збірник, але насправді всі пісні на платівці абсолютно нові. Слухачі отримали 55 хвилин гітарної майстерності та специфічного вокалу Zakk як у вигляді металу так і балад. Докладніше про роботу американців можна прочитати тут.

Of Mice & Men‘Defy’

Каліфорнійські металкорщики з Of Mice & Men розродилися п’ятим студійним альбомом та першим після того, як гурт покинув вокаліст Austin Carlile. Austin давно хворів на синдром Марфана і саме необхідність сфокусуватись на лікуванні змусила його покинути гурт. Пізніше у своєму Інстаграмі він додав, що однією з причин було і те що колеги не давали йому писати тексти для нового альбому.

Місце вокаліста зайняв басист Aaron Pauley, а сам колектив не став відходити від свого звучання і записав солідний metalcore альбом. Виділити хотілося б “Money”, яка є кавером на Pink Floyd. Дивні відчуття. З одного боку здається що гвалтують ‘класику’, з іншого – можливо більше молоді зацікавиться олдскульними колективами.

Закриває альбом акустична “If We Were Ghosts” присвячена пам’яті Chester Bennington.

Machine Head‘Catharsis’

Знову американці і знову каліфорнійці. На цей раз втім більш успішні та відомі, багато у чому завдяки вокальним можливостям Robb Flynn.

Гурт та вокаліст люблять експерементувати зі звучанням та стилями, у розумних межах, і це відчувається на альбомі. Стартовий трек – “Volatile” – чиста агресія, з чистим вокалом, що переходить у скрімінг та гроул. “Triple Beam” включає багато речитативних моментів і має очевидний присмак hip-hop, типовий nu metal. “Behind A Mask” – акустична композиція з виключно чистим вокалом. “Razorblade Smile” – доволі неочікувано створена як дань поваги до Lemmy та Motörhead. Не можу сказати, щоб це був Motörhead, як сказав у своєму інтервью Flynn. Втім пісня вийшла драйвовою та потужною.

Phil Campbell and the Bastard Sons‘The age of Absurdity’

Phil Campbell, найбільш відомий як гітарист легендарних Motörhead, випустив перший повноформатний альбом свого нового гурту. Phil Campbell and the Bastard Sons – складаються з самого Phil, його трьох синів та вокаліста Neil Starr.

Вже з перших рифів “Ringleader” відчувається, що Phil та компанія хотіли створити гурт, що міг би продовжувати нести у маси енергетику Motörhead. В цілому вийшла доволі непогана спроба, хоча вокалу Starr звичайно далеко до неповторного голосу Lemmy. Ще один мінус – треки вийшли доволі одноманітними. Різні вступи та програші змінюються приспівами, які мало відрізняються один від одного. Виділити можна хіба що “Dark Days” – пісня чудово увійшла би до якої-небудь blues/rock`n`roll-сбірки. З іншого боку – якщо вам сподобаються перші декілька пісень – то і решта матеріалу прийде до вподоби.

Philip H. Anselmo & the Illegals‘Choosing Mental Illness as a Virtue’

Philip Anselmo давно не знаходиться на піку популярності, втім залишається легендарною особистістю у світі важкої музики, як фронтмен Pantera. Anselmo приймав участь у безлічі різних проектів – Down, Superjoint Ritual, Arson Anthem. На відміну від інших проектів, у цьому Phil виконує ключову роль.

Коллектив виступає у жанрі groove/sludge metal з усіми відповідними атрибутами: агресивне та тяжке звучання, хардкорний вокал та середній темп гітар. Зважаючи на відносно невелику кількість гуртів у цьому жанрі – must have для фанатів. Ті ж, хто не являється прихильником, наврядчи знайдуть щось для себе у цьому релізі.

Orphaned Land‘Unsung Prophets & Dead Messiahs’

Orphaned Land – один з найбільш неординарних метал колективів сучасності. Створенні у 1991 році у Ізраїлі, вони черпають натхнення та активно використовують мотиви традиційної музики Середнього Сходу. Завдяки цьому вважаються піонерами так званого oriental metal. Окрім цього, на відміну від більшості метал колективів, гурт у своїх піснях пропагує мир, толерантність та взаєморозуміння між представниками різних релігій – особливо між христианами, мусульманами та іудями. Звучить цікаво, чи не так? Повний огляд альбому доступний тут.