Сьогодні героями нашого інтерв’ю стали Олександр Масовець та Женя Бідон, засновники нової концертної агенції Barefoot Mosh Booking. Вони вже анонсували виступи в Україні Extreme Noise Terror, Martyrdöd i Tank, але на цьому спинятися не планують. Чого ще очікувати від хлопців, як воно – бути організатором, та куди планують витратити перший прибуток, ви дізнаєтеся з нашої розмови.
Хто зараз перебуває у складі Barefoot Mosh Booking? Розкажіть трохи про себе, будь ласка.
Женя: В составе Barefoot Mosh Booking на данный момент два человека. Я и Саша, плюс несколько человек, которые нам помогают, и, я надеюсь, в ближайшем будущем станут полноценными членами команды. Меня зовут Женя. Сам я родился и живу в городе Запорожье и с 2013 по конец 2017 года я активно развивал DIY underground сцену в Запорожье и организовывал концерты в самых разных форматах. Занимался привозами групп в разных жанрах, начиная от hardcore punk и заканчивая death metal, вел музыкальный блог в ВК “This is my music, bitch!!!”, в котором активно делился своими личными музыкальными вкусами. Также активно развивал и принимал участие в качестве вокалиста и менеджера в crust hardcore punk группе Hinnom Vultures. На данный момент вышеперечисленные деятельности тихо покоятся с миром, и я полностью погрузился в Barefoot Mosh Booking.
Олександр: Як вже сказав Женя – наразі кістяк команди складається з нас двох. Мене звати Олександр. Barefoot Mosh Booking (BMB) – не єдиний мій проект. Активно беру участь у житті Neformat.com.ua та ще декількох проектів. Нам ситуативно допомагають близькі, друзі, та, маємо надію, скоро до нас приєднається ще декілька людей.
Хто кого знайшов? Чому ви вирішили працювати разом? Та як поділяєте між собою обов’язки?
Ж: Инициатива объединить усилия пришла с моей стороны. Я очень давно хотел выйти на более высокий уровень. Я уже знал Сашу раньше, так как мы совместно делали несколько ивентов от Neformat с участием моей группы. Мы идейно сошлись друг с другом, ибо андеграундная музыка – часть нашей жизни, и мы всегда делали это не ради денег, а ради развития сцены. Мы оба искренне любим и живем этой деятельностью уже много лет, а это очень важно. Я знал, что Саша опытный в организационных вопросах и очень ответственный человек, которому я смогу доверять и решать с ним любые вопросы касаемо нашей будущей деятельности. Я подумал и решил, что мы сможем работать вместе, написал Саше, предложил несколько первых привозов, и он принял моё предложение. По обязанностям – каждый из нас делает то, что лучше всего получается. Все просто 🙂
О: Ініціатива об’єднати зусилля прийшла від Жені, він запропонував спробувати зробити кілька івентів з тими гуртами, які з тих чи інших причин все ніяк не доїдуть до України. Я давно про це думав, але це точно не вдалося б зробити самому. Інші мої проекти спрямовані, в першу чергу, на українську сцену і внутрішнє медіажиття України. Можна сказати, що BMB для мене – це реалізація амбіцій на міжнародних напрямках 🙂
Обов’язки досить органічно поділилися самі собою – кожен з нас робить те, що вміє найкраще, доповнюючи другого. Наразі на мене більше припадає логістика, на Женю – комунікації.
Наскільки я чула, вашою метою була незайнята ніша іноземного екстремального панку та металу, і перші привози загалом це доводять. Чому вирішили зайняти саме цей пласт музики?
Ж: Я бы не сказал, что мы конкретно заняли какую то определенную нишу, жанровых рамок наш букинг не имеет. Мы просто подумали и решили попробовать привозить что-то новое, интересное и эксклюзивное. То, на что ранее никто не обращал внимание, либо же не хотел идти на риск. Пока что мы видим хорошие отзывы от публики по объявленным концертам; время покажет, как людям зайдут такие эксклюзивы.
Наблюдая годами за другими, более коммерчески направленными мероприятиями, я заметил, что привозят группы, которые без рисков обеспечат хорошую посещаемость. Лично я устал от того, что ничего не приезжает из того, на что бы я хотел посмотреть.
О: Якщо подивитись на привози за останні кілька років, то досить швидко напрошується висновок, що, на жаль, екстремальні жанри обходять стороною. Так, є певна кількість більш популярних «лайтових» комерційних привозів, і з кожним роком їх все більше, бо є попит. Але до екстремальних жанрів комерція навряд чи дійде. А некомерційні організатори систематично цим не займаються, бувають одиничні івенти або участь у тематичних фестивалях. Тому цю прогалину варто б заповнити.
Що ж до самих жанрів – панком і металом ми навряд чи обмежимося. Наприклад, я більше схиляюсь до sludge/post-metal течій і суміжних жанрів. Слідкуйте за анонсами 🙂
Чому вирішили розпочати з Extreme Noise Terror та Martyrdöd? Ці гурти цікаві вам особисто, чи був врахований якийсь бізнес-елемент, наприклад, кількість фанатів в Україні або прогнозована відвідуваність?
О: У перші ж дні співпраці сформувався досить довгий список можливих привозів, який потім аналізувався на предмет реалістичності реалізації. Звісно, враховувалися різні фактори, такі як активність гурту, потенційна аудиторія в Україні й таке інше. Потім почалася тривала фаза переговорів із гуртами. Так сталося, що саме з цими гуртами вийшло домовитись про приїзд у найближчому майбутньому. Очевидно, це тільки«ранні пташки», і згодом будуть ще цікаві імена.
Ж: Подтверждаю вышесказанную информацию 🙂 Был составлен список групп, планов на будущее и т.д. Но по итогу в начале деятельности получилось договориться на конец зимы и весну только с ENT и Martyrdöd. Переговоры с интересными группами на 2019 продолжаются, и мы не будем останавливаться на достигнутом. Да, нам интересны эти команды, и когда мы составляли список групп, обсуждали тему «на что бы мы пошли лично посмотреть». Лично я заплатил бы за эти 2 банды с огромным удовольствием. Что же касательно бизнес-элемента, то на данном этапе посещаемость сложно спрогнозировать, так как мы – новый букинг, и аудитория хочет получше нас узнать. Так что именно в этих анонсах нет никакого бизнес-элемента.
Якщо вже казати про бізнес, то ваша ціль – покрити мінімальні витрати чи, швидше, заробити? Тобто наскільки ви близькі до класичної DIY-схеми проведення івентів українським андеграундом?
Ж: Я считаю, что любой концерт, будь то громкое имя с дорогими билетами или концерт в гаражах с друзьями за минимальный вход – это есть труд, вкладывание больших сил и финансов. Это все DIY, когда ты делаешь концерт любого формата своими силами и с помощью средств со своего кармана. А главное, с любовью и искренностью к тому, что ты делаешь. Все 4 года моего опыта организации концертов я делал их по классической схеме украинского андеграунда, и этот опыт я использую и в нынешней деятельности. Мы стараемся всё тщательно продумать, чтобы у нас все шло по плану, и соблюсти марку качества. Когда мы с Сашей начинали обсуждать наши будущие привозы и запускать букинг, мы в первую очередь думали о качестве мероприятия, а не о прибыли.
Скажу конкретно за себя. Я очень давно хотел заниматься серьезной концертной деятельностью. Получил незаменимый опыт в течение 4-х лет. И сейчас, когда мы выходим на более высокий и интересный уровень, я бы не отказался получать хоть какую-то небольшую прибыль от этой деятельности. Я этим живу и искренне наслаждаюсь этой деятельностью и всем, что связано с этим, каждый час, каждую минуту и каждую секунду. Это моё любимое дело, которое я умею делать лучше всего. У меня есть основная работа, обеспечивающая регулярный источник дохода. Думаю, что выручка с первых наших концертов пойдет на улучшения качества проведения наших будущих мероприятий.
О: Можна годинами говорити про альтруїзм і самовідданість сцені, але давайте будемо відвертими – подібна діяльність у таких масштабах не може розглядатися не як бізнес з точки зору логістики та витрат. Без оцінки ризиків, планування та інших цілком бізнесових речей подібні хороші ідеї просто вмирають від розчарування або/і в боргах. Я б цього не хотів 🙂 Однак, як і у будь-якій справі, що робиться із задоволенням і в яку вкладаєш всього себе, заробляння грошей не є самоціллю, а скоріше результатом діяльності. Я б хотів окреслити дві мети, які я перед собою ставлю (насправді більше, але їх можна об’єднати таким-от чином, бо вони всі взаємопов’язані).
По-перше – такі привози розштурхують публіку, формують, а радше – активізують жанрову аудиторію. Це, у свою чергу, також суттєво впливає на локальну сцену, дає мотивацію музикантам робити свою музику, а слухачам – частіше і з більшим задоволенням ходити на івенти. Кінцева мета – виростити українську музику на експорт у цих жанрах.
По-друге – я маю іншу постійну роботу, за рахунок якої забезпечую себе. Тому не розглядаю діяльність BMB як «заробіток на життя». Прибуток від івентів планую інвестувати у той же Neformat. Наскільки це вписується у класичну DIY-схему? 🙂
Очевидно, ви досліджували оцей ринок закордонних виконавців. Які середні гонорари вони просять? Чи довелося відмовитися від якихось ідей через цей аспект?
Ж: Да, перед тем, как заняться первым ивентом, мы составили список групп и внимательно изучали в течение нескольких месяцев условия и гонорары команд, которых приглашали. Я вам так скажу: это дорого 🙂 И пусть это пока что будет коммерческой тайной. Да, мы отказывались от привозов некоторых групп из-за космически неподъемных гонораров, и пока что отложили эти команды на лучшие времена.
О: Так, дійсно, деякі озвучені гонорари й організаційні витрати просто непідйомні. І справа не стільки в сумі, скільки в рівні івенту, який треба було б забезпечити. Це було би безвідповідально перед гуртами та слухачами – везти зірку світового рівня, хапатися за івент з бюджетом з чотирма нулями, наприклад Behemoth за близько 10000 євро, чи тих же Amenra або Earth, і провести його на«аби було». Ми тільки почали свою діяльність, по факту ще не проведено жодного івенту і багато організаційних процесів мають ще притертися і вдосконалитися. Але терпіння, ми тримаємо контакт з гуртами, руку на пульсі, а голову в холоді. Все буде 🙂
Як підбираєте гурти для саппорту тих чи інших івентів?
О: Ми робимо івенти у тих жанрах, які нам подобаються. Відповідно і локальний саппорт підбирається цілком свідомо, звісно ж, не без персональних вподобань. Але не варто розглядати це в ключі «оцей гурт їм не подобається, бо його не взяли» чи «оцей взяли, бо корєша». У кожному випадку якість самого гурту стоїть на першому місці, а тільки потім особисті преференції. Крім того, має бути розуміння, що час івенту обмежений і понад два-три гурти покликати неможливо. Проте івентів вистачить на всіх!
Чому тільки Харків і Київ? Не думали довезти гурти в Одесу чи Львів?
Ж: Мы постоянно думаем над этим вопросом… Мы бы хотели сделать это в будущем. Но в Киеве и Харькове самое большое скопление целевой аудитории. Людям из других городов поменьше всегда было и будет интересно выезжать в большие города. Выехал на движуху + бонусом потусовал. По поводу привозов во Львов и Одессу – все будет зависеть от гонораров групп, которые мы планируем везти в будущем. У групп высокого уровня гонорар берется за каждое выступление отдельно, поэтому пока что это не рационально. На данный момент мы не уверены в нормальной посещаемости и покрытии расходов в этих городах.
О: Ну чому ж, звісно, думали. Я б дуже хотів возити гурти навіть з більшою географією, ніж Київ, Харків, Львів та Одеса. Ми анонсували тільки 3 привози, і це замало для статистики. Проте, маємо дилему у кожному конкретно взятому місті: або немає адекватного майданчика, або аудиторії. Наприклад, в Одесі за короткі терміни виселили More Music Club, не надавши часу, щоб знайти нове приміщення. На інших локаціях немає гарантії, що завтра твій івент не скасують «за недоцільністю». Нагадаю про певну жанрову специфіку, яка зрозуміла не всім власникам закладів. Принаймні зараз йти на такий ризик було б необачно. У Києві та Харкові з цим простіше, тому освоюватимемо географію поступово. Як я вже згадував, я роблю ставку саме на пожвавлення аудиторії в екстремальних жанрах, на формування або відновлення жанрових «тусовок», поза Києвом в тому числі.
Особливу увагу привертає афіша харківського концерту Extreme Noise Terror. Чи можете розказати, хто її автор, та привідкрити історію створення?
Ж: Автор этой афиши – мой знакомый со Львова, Стен, ex-участник группы Лоскіт. Нет никакой истории создания 🙂 Мы просто сделали заказ на афишку, попросили сделать его максимально распанковачную, а он проявил фантазию.
На вашому рахунку чимало організованих івентів поза рамками Barefoot Mosh Booking. Ті ж Neformat Fest, Neformat Family Gigs чи серія запорізьких Spring Chaos Gig. Були серед них і не надто вдалі. Який досвід ви винесли з тих минулих помилок і як застосовуєте його у чинній діяльності?
Ж: На моем счету более 40 концертов, организованных в Запорожье и не только. Я занялся концертной деятельностью еще в далеком 2013 году. Первый организованный концерт прошел очень весело и душевно, хоть и в минус, и я решил продолжать дальше. Серия “Spring Chaos Gig” также была очень атмосферной и крутой, несмотря на низкую посещаемость. В списке моих привозов были заграничные группы, такие как Brutality Will Prevail, Cardiac Arrest, Krupskaya и другие, которым я делал концерты в Запорожье в рамках европейских туров. С самого начала я знал, что вся эта деятельность не принесет мне никакой прибыли, и, не смотря на влеты, я продолжал выполнять условия договоров с группами. Я искренне хотел, чтобы в Запорожье началось хоть какое-то движение в андеграунде, люди узнали о существование другой музыки, кроме роко-попсов и кавер пати, хотелось привлекать новых людей и создавать тусовку. Бывало всякое, взлеты и падения, бывали концерты на 220 человек на “Первофест 2014” – самый удачный и высокопосещаемый концерт за всю историю моей деятельности, бывали и сумасшедшие влеты, и концерты на 18 человек.
Я знаю, что из-за вынужденной отмены нескольких концертов обо мне в некоторых кругах ходят слухи. Я хочу развеять все это прямо здесь и сейчас. Из всех моих концертов за 4 года я отменил всего 5, по независящим от меня причинам. Все мы люди, и я думаю, с каждым организатором случались такие ситуации, тем более на DIY сцене. Некоторые могут говорить, что «да, все круто, 200-500 грн. не сыграют роли, чтобы все было на уровне», но в моих случаях влёт был настолько велик, что иногда я уже не мог доложить из своего кармана каких-то минимальных денег, но все остальное было обеспечено. Это были единичные случаи. Я был всегда максимально честен с группами и говорил «ребята, я хочу вас видеть в Запорожье, бюджет такой-то». Если был влет, я так и говорил «ребята – влет». Обманами и мутными схемами я никогда не занимался, и моя совесть чиста. Я получал огромное удовольствие от анонсов и проведения каждого следующего концерта, получал новый незаменимый опыт, старался улучшить качество организации концертов, обеспечить максимальный комфорт для группы во время пребывания в Запорожье.
Очень долгое время я вынашивал идею создания серьезного букинг агенства. Сейчас мы с Сашей – команда, которая очень серьезно и щепетильно относится к тому, что делает, используя полученный опыт и навыки друг друга в концертной деятельности. Мы готовились к этому долгое время, так что всё, что мы анонсируем, уже едет в Украину!
О: Навіть івенти в мінус – все не дарма) Я часто згадую перший Neformat Family Gig (NFG), який, так склалося, вперше робив абсолютно один у ролі організатора. Так, це був івент для 30 людей, але це дуже важливий позитивний досвід, коли ти викладаєшся на 200% і отримуєш теплий емоційний фідбек від музикантів і слухачів. Це нескінченне поле для самовдосконалення як організатора, вивчення своїх помилок і тестування різних підходів. Це хороша можливість формувати саме свою аудиторію, активну тусовку, що ходить на концерти, адже цього в Україні сильно не вистачає. Ви, звісно, спитаєте: «І що, які результати?» Для порівняння: Stoner Doom Gig та останній NFG зібрали два повні клуби, з яких половину людей можна було впізнати з попередніх івентів NFG. Є розуміння, що слухачів для своїх івентів, якщо це не комерційні привози, треба буквально збирати по крупицях. Тому Neformat Family Gigs житимуть ще довго, на таких камерних івентах зазвичай присутня найкраща аудиторія.
Якщо ж брати більш масштабні формати, концерти та фестивалі – якість організації має масштабуватися відповідно. І це стосується абсолютно всього: вибір лайн-апу, промо, поліграфія, технічне забезпечення сцени, комфорт слухачів протягом всього івенту, забезпечення кращих умов для музикантів і так далі. Особисто мені дуже імпонує підхід Robustfellow до організації, і як вони приділяють увагу деталям. От вже кілька років це моя планка, на яку я рівняюсь.
Нойз вже грає на естраді, репери скрімлять, грані між субкультурами затерті. А ви хочете стати частиною мас-культури? Хочете прибрати бар’єри між різними смаками у людей? В такому разі ж відбудеться чималий обмін досвідом, рідинами та враженнями.
О: Простої відповіді на це питання, напевне, немає, але я спробую. Можемо поділити жителів України на три умовні категорії:
1. Є певна прогресивна аудиторія, яка переважно сконцентрована у містах-мільйонниках, яка дійсно живе світовою мас-культурою. Дійсно все так, присутній деякий снобізм, проте я не бачу бар’єру між різними смаками. Зазвичай це всебічно розвинені люди, і їм якась течія у музиці не подобається не тому, що «вони не розібралися» у ній, а саме тому, що розуміють, про що мова, і можуть свідомо аргументувати своє ставлення до такої музики. Тішить, що кількість таких людей стрімко збільшується. Мені здається, такі люди без проблем ходили б на івенти BMB, але про суттєвий обмін досвідом навряд чи буде мова.
2. Є прошарок людей, які застрягли десь між кінцем 90-х і серединою 2000-х, коли в Україну ввірвалася хвиля світового медійного мас-продукту, але цих людей вистачило тільки трохи «надпити» з цієї бездонної чаші. Ера Backstreet Boys i Britney Spears, Rammstein, Papa Roach, Eminem, Gorillaz, Moby, Oomph!, My Dying Bride, Die Apokalyptischen Reiter і купа інших актуальних на той час гуртів у всіх можливих жанрах. Проте вони міцно закріпилися у рамках кількох жанрів, не розвиваються далі вже багато років, мало цікавляться новою музикою навіть у межах своїх жанрів. Івенти BMB могли б розворушити таку публіку та стати каталізатором для знайомства з актуальною на сьогодні музикою.
3. Давайте на секунду відірвемося від Києва на 100-150 км і побачимо цілі міста, що живуть в іншій реальності, людей, у яких забрали умовних Ані Лорак, Сердючку чи Потапа, та дали натомість умовних Винника і гурт Kazka. Ось та публіка, з якою варто активно працювати та спонукати до обміну досвідом, враженнями та, може, навіть рідинами. Проте вони навряд чи стануть аудиторією івентів ВМВ.
Які плани Barefoot Mosh Booking на 2019 рік? Чи варто чекати нових цікавих анонсів?
Ж: Да, скоро будут новые интересные анонсы. Следите за новостями.
О: Так, ми постійно ведемо діалог з різними гуртами й агентами, на 2019 є напрацювання приблизно на десять івентів на різних стадіях домовленостей. Звісно, розкрити всі деталі ми зараз не можемо.
Barefoot Mosh Booking на Facebook: https://www.facebook.com/barefootmosh
Інтерв’ю: Ярина Денисюк
