Квартирник у клюбі або Жадан і Собаки у Відні

З музичною творчістю Сергія Жадана я познайомився доволі спонтанно – на фестивалі Zaxidfest 2015 року. Я чув про Сергія, як про відомого письменника та поета, а про його музичні успіхи – ні. Відвідування даного концерту не сильно входило до моїх планів, втім знайомі запевнили, що мені сподобається – та виявились правими. Такої енергії, запалу та філігранного використання української мови я не чув давно (нагадаю, що про Олега Вінника тоді ніхто ще не знав). Тому дізнавшись, що харків’яни завітають до Відня – одразу купив квиток та вмовив знайомих піти зі мною.

23 вересня гурт розпочав новий тур «Мальви» з концерту у Львові, а вже 27 вересня опинився у Відні. Не зовсім розумію, яким чином Відень та Зальцбург опинилися у розкладі туру – на моє велике розчарування концерт не викликав великого ажіотажу. Чи то через доволі слабку рекламу івенту – фактично вона проводилась лише через сторінку самої групи у FB та сторінку української діаспори у Австрії, чи то через те, що місцева українська тусовка не сильно фанатіє від панку – не знаю. Для прикладу, Dakh Daughters зібрали разів у п’ять більшу аудиторію ніж Жадан, навіть попри те, що на вході на концерт «Собак» квитки можна було купити з 50% знижкою (для студентів).

Втім ані відвідувачів, ані музикантів практично пустий зал сильно не засмутив. Запізнившись хвилин на сорок, музиканти жваво заскочили на міні-сцену, Сергій привітався з аудиторією: «Так, хто сюди прийшов чисто побухати – ходіть ближче до сцени, бар нікуди не дінется». Сказано – зроблено. Відвідувачі, які були хаотично розкидані по залу з келихами пива, швидко опинилися під сценою, тим часом Жадан відкрив концерт піснею “Рок-музикант”, яка швидко задала настрій усьому виступу. Концерт продовжився міксом з нових та старих пісень – вже наступною піснею був зовсім свіжий трек “Кобзон’’,на який близько місяц тому було опубліковано задушевний кліп. Продовжився вечір треками “Instagram”, “Ребе”, “Єрусалим”, “За#бали”, у перемішку з новинкою – “Троєщина” та відносно новим “Бухло”. З ентузіазмом танцював народ під “Телка барабанщика” та “Пси”. Закінчився панк-вечір логічно – піснею “Встретимся в аду”. У проміжках між піснями Жадан активно спілкувався з аудиторією, розповідав про те, чому присвяченні наступні пісні, та закликав не бути такими спокійними.

Після концерту гурт фотографувався з усіма бажаючими, роздавав автографи, сам Сергій періодично розмовляв з місцевими гарною німецькою.

Сам концерт залишив дещо дивні почуття. Гурт виклався на всі 100%, близько 2 години концерту пройшли  майже непомітно під постійні танці та махання головою. Втім, через малу кількість відвідувачів дещо не вистачало тієї самої атмосфери «трешу, угару і содомії», яку часто можна відчути на панк-концертах.