Між мікшером та крамницею: лейбли в українському металі

Ставлення до музичних лейблів на сьогодні вкрай неоднозначне. Окрім сумнозвісної «диктатури видавців», що спричиняє втрату музикантами індивідуальності та комерціалізацію їхньої творчості, повсюдне проникнення Інтернету та розквіт стрімінгових сервісів все частіше ставлять руба саме фінансові питання. Та, поки мейнстрімні виконавці з напрацьованою фанбазою один за одним розривають контракти з лейблами й переходять на різні моделі самофінансування, андеграунд досі потребує допомоги  дистриб’юторських компаній з просуванням своєї творчості та активно шукає контактів із ними. Саме тому Daily Metal спільно з порталом Neformat вирішив зробити огляд жанрових лейблів, що діють в Україні. Другу частину матеріалу можна знайти за посиланням: https://www.neformat.com.ua/ru/articles/ukrainian-underground-label.html

Ми не мали на меті зібрати абсолютно всі українські лейбли, що видають та популяризують важку музику, та аж ніяк не претендуємо на вичерпність. Наприклад, ми свідомо не включали у цей матеріал компанії, що мають один-два релізи, або не ведуть систематичної видавничої діяльності. Скоріше, ми хотіли дати огляд загальних тенденцій, характерних для українських лейблів, стильових та жанрових орієнтирів, яких вони дотримуються, а також іншої навколомузичної діяльності, до якої вдаються промоутери задля просування музики. Тож почнемо.

ІншаМузика

Напевно, найбільш відомий з українських лейблів «неформатної» музики, не в останню чергу завдяки щільному співробітництву зі знаковим музичним телеканалом Enter-music. ІншаМузика була створена восени 2006 року кліпмейкером Віктором Придуваловим та продюсером й арт-директором клубу Bingo Владом Ляшенко, за їх власним визначенням «аби довести, що “неформатна” музика може бути конкурентоспроможною».

Діяльність лейблу, окрім випуску альбомів та їх промоушну, включає організацію концертів (понад 300 за роки існування), менеджмент гуртів, зйомки та пост-продакшн кліпів, рекламні кампанії та букінг артистів. Також ІншаМузика раз на 5 років проводить свій власний фестиваль (останній на даний момент відбувся в жовтні 2016 року) та забезпечує підтримку щорічної премії The Best Ukrainian Metal Act. А віднедавна його директори керують онлайн-радіостанцією Radio Submarina, у ефірі якої стабільно оселились пісні з альбомів, виданих ІншаМузикою.

Серед гуртів, які видавав лейбл, особливо варто відзначити такі команди як ТОЛ, АННА, Pins, Jim Jams, Merva, MegamasS, Mind:|:Shredder, Cherry-Merry та Stoned Jesus.

За словами співзасновників ІншаМузики, вони відкриті для будь-яких стилів та жанрів. Єдина умова – альбом має їм дуже сильно сподобатись.

Noizr

Музичний лейбл, заснований 13 грудня 2011 року як некомерційна організація. Noizr спеціалізується на виданні записів у жанрах black/death/thrash metal, а також instrumental, ambient, dark, experimental, indie, rock. Крім музично-видавничої діяльності, лейбл веде однойменний інтернет-журнал, що не тільки забезпечує гуртам інформаційну підтримку, а й постачає музичні новини, анонсує різноманітні прем’єри – як альбомів, так і кліпів, спецпроектів і, навіть, комп’ютерних ігор, публікує звіти з концертів, видає цікаву й нестандартну аналітичну інформацію (наприклад, дослідив, хто «замовляє музику» на премії Grammy та критично оцінив її авторитетність для металхедів), а також – що для мене особливо приємно – дає регулярні огляди «темного мистецтва» з обкладинок важких альбомів.

Noizr щільно співпрацює з українським гуртом Sectorial, російським колективом Nabaath та інтернаціональним експериментальним проектом Exult.

Metal Scrap Records

Цей лейбл родом з міста Бережани Тернопільської області можна назвати найбільш плодючим у сегменті важкої музики. Починав він у 1993 році з назвою Metal Scrap Production, видаючи власний фан-зін Metal Scrap ‘zine. Першими їхніми релізами стали щорічні компіляції важкої музики, які виходили на аудіокасетах як додаток до журналів. У 2003 році лейбл призупинив своє існування через фінансові та організаційні проблеми, але вже у 2007 році відновив свою діяльність та видав свій перший CD-реліз – дводискову компіляцію Eastern Storms, а з наступного року почав видавати альбоми перспективних, на свій погляд, важких команд. Особливих жанрових обмежень Metal Scrap Production не висуває, тяжіючи при цьому до мейнстріму.

До групи Metal Scrap Records INC, окрім основного лейблу та двох дочірніх, входять концертна та промо-агенція, а також дистриб’юторська компанія Total Metal Distribution. Партнерська мережа лейблу включає в себе кілька спеціалізованих радіостанцій, друковані та веб-журнали (серед яких вже згадуваний Noizr), тож можливостей для просування своїх релізів група має більш ніж достатньо. Окрім українських гуртів, серед яких варто відзначити Ungrace, I Miss My Death, Dimicandum, Azathoth Circle, Flying, Летаргия, тут видавались альбоми австралійців One Step Beyond та італійців Cruenta Lacrymis, а також перевидавались альбоми гуртів з багатьох країн, в тому числі Швейцарії, Італії, Ізраїлю і навіть Тайваню.

Oriana Music

Лейбл Oriana Music, заснований у Харкові у 1998 році учасниками гурту Nokturnal Mortum, став справжньою колискою українського black metal. Oriana music випустив альбоми таких гуртів як Khors, Lucifigum, Ygg, Asrofaes і, звичайно ж, Nokturnal Mortum, а також, попри свою “блекову” спеціалізацію, дебютний альбом power metal гурту Conquest. Лейбл дотримується кращих традицій тру-андерграунду, видаючи музику не лише на компакт-дисках, а й на вінілах і навіть аудіокасетах.

Додатково варто згадати нині неактивний дочірній лейбл Оріани – Kolovrat Productions, зокрема через доволі широку географію його видань. Окрім легенд українського андерграунду, таких як Dub Buk та Runes of Dianceht, цей касетний лейбл щільно співпрацював з гуртами з Польщі та Греції. Особливо тут хочеться відзначити польських блекарів Graveland: 6 їхніх повнометражних альбомів та компіляцію з 2-х демо Kolovrat Production перевидав у 2001 році.

Vacula Production

Heathen black metal лейбл з міста Рівне, заснований у 2000 році. Своєю місією він декларує поширення black metal по всьому світові. Про серйозність його намірів свідчить широка партнерська мережа, до якої входять тематичні лейбли з Європи, США та Латинської Америки. Лейбл має олдскульний аскетичний сайт (чорне тло, білий шрифт), де зібрано не лише перелік релізів, а й відгуки та рев’ю на них з посиланням на першоджерела.

Приємно дивує географія релізів: тут є гурти з Італії (Common Grave, Grimwald, Hellsteps), Мексики (Sacrimoon), Німеччини (Todgeweiht), Бразилії (Opus Inferii, Dark Paramount, Labyrinth Spell), Нікарагуа (Lucifuge Rofocale). З українців особливо хочеться відзначити блек-формації Molphar та Myrkvids Draumar.

Nocturnus Records

Цей вінницький лейбл, активний з 2005 року, концентрує свої зусилля на heavy, thrash та gothic-doom metal. З 2005 до 2012 рік Nocturnus Records дотримувався помірного, але стабільного темпу видання – по 2-3 альбоми у форматі CD на рік. 2013 рік відзначився паузою, яка, на щастя, завершилась цього року із новим альбомом ‘Wild Lands’ грув-металістів з гурту Pomsta та цифровим релізом гурту Exact Devision. Серед музикантів, що в різні часи співпрацювали з Nocturnus Records, варто відмітити блекарів Deathincarnation, треш-металістів з Reactor, Exact Devision та Sidus Mortuorum. Також лейбл відзначився перевиданням у 2011 році дебютного альбому Hell:On ‘Strong enough’ з новим оформленням.

Musical Hall

Харківський лейбл, що відзначився кількома pagan black та power metal релізами таких гуртів як Conquest, Tessaract та Ulvegr. Має дочірній лейбл Archivist Records, що спеціалізується на перевиданнях закордонних гуртів, наприклад, Incantation, Incubator, Judas Iscariot, Ildjarn чи Target. Втім, судячи з їхнього веб-сайту, основна увага власників зосереджена на їхньому онлайн-шопі, де продаються не лише власні релізи, а й диски інших лейблів, багато з яких згадуються у цьому переліку, а також купа різноманітного мерчу.

Shellfire Attack

Київський лейбл, заснований у лютому 2015 року, що концентрує свою діяльність на жанрі thrash/speed metal. Наразі особливо щільно співпрацює з українською technical thrash бандою Bestial Invasion, а також командою Violent Omen. Окрім того, Shellfire Attack випускав альбоми для німецького гурту Nocturnal та швейцарців Poltergeist. Свою діяльність лейбл веде через власну сторінку на Bandcamp, там же тримає і онлайн-шоп.

Eclectic Productions

Цей лейбл родом з Донецька свій перший CD-реліз випустив ще у 2000 році. Спеціалізується він на таких екстремальних жанрах як brutal death, technical death та grindcore. Його дочірній лейбл Poizon Records за пару минулих років перевидав на CD 3 альбоми американських thrash metal гуртів Disciples Of Power та Hellwitch.

Серед гуртів, чиї альбоми випускав Eclectic Productions, можна відзначити іспанців Kevlar Skin, італійців Tsubo, канадський гурт Zombie Assault!!, греків Carnal Garden, швейцарський індастріал Apollyon Sun, горграйнд з Бразилії Neuro-Visceral Exhumation, а також українські брутальні гурти Datura, Drift Of Genes, Who I Am, StaliNO, і навіть меметичну команду Bredor.

Bloodred Distribution

Невеличкий київський лейбл, що з 2011 року займається просуванням атмосферного black metal. Як для такого адеграундного жанру, перелік гуртів у творчому доробку Bloodred Distribution вкрай репрезентабельний. Тут випускали свої альбоми Raventale, Beskyd, Chapter V:F10, Kaosophia, Сказ, Demonium і Daemonium. Так, це – різні гурти 🙂

Wolfshade Records

Ще один незалежний рівненський лейбл у нашій добірці, що спеціалізується на жанрах gothic, doom metal та dark ambient. Свою діяльність веде з 2012 року. Великою кількістю гуртів цей лейбл похватились не може, проте вельми примітним є його тривале співробітництво з бельгійською dark ambient командою The Nightstalker (наразі – 4 повноформатних альбоми). Також на Wolfshade Records видавались альбоми українських гуртів Mettadone і Тиранія, а також білорусів Fabiant.

Medival Records

Закарпатський лейбл, заснований у грудні 2010 року, що спеціалізується на жанрах heavy, power та death metal. У період з 2011 до 2015 року видавали альбоми таких гуртів як Anzud, Majesty Of Revival, Grotesque Orchestra, Metal Styx та Dimitriy Pavlovskiy’s PowerSquad. У доробку лейбла, крім повноформатних альбомів, зазначено також кілька синглів та EP асоційованих артистів.

Loneravn Records

Лейбл з міста Дніпро, що за власним зізнанням «летить крізь темряву та світло», спеціалізується саме на doom metal та споріднених із ним жанрах, таких як sludge та post-metal. Хоча Loneravn Records і розпочав свою діяльність у 2016 році, за словами команди, своїм корінням Loneravn Records сягає аж 1996 року, а його діяльність базується на досвіді Death Dance Productions (нині неактивний, спеціалізувався на death metal), Boyanov Gimn Publishing (folk/doom metal) та його дочірнього лейблу Gris (doom metal). На відміну від Boyanov Gimn, що окрім дистрибуції музичних альбомів також тримав власний тематичний веб-зін, присвячений фолк-металу, Loneravn Records активно веде свою сторінку на Facebook, і, власне, там і проводить промо-кампанії.

Серед релізів лейблу варто зазначити такі команди як Ceased (Німеччина), Lelantos (Бразилія), Mistica (Іспанія), Ruin та Satan’s Children (Канада), а також українські банди Asthme (progressive/post-doom) і Sawsoer (post-metal).

Stuza Productions

Створений учасниками харківського гурту Astrofaes по-справжньому андеграундний харківський лейбл розпочав свою видавничу діяльність у 2003 році. Ступінь андеграундності можна відчути вже за самим фактом, що станом на 2012 рік лейбл мав лише один CD-реліз (альбом ‘As Solemn Maelstrom’ грецького гурту Primeval Mass) проти кількох десятків limited edition касет. Stuza Productions зосереджений на black, raw black, blackened металі. У його доробку можна зустріти альбоми таких гуртів як сербський May Result, німецький Orlog, словацькі Algor та Hromovlad, французький Aosoth, фінський Solgrav, а також українських Ungern, Kladovest, Лютомысл та, звичайно, Astrofaes.

Ashen Dominion

Молодий, заснований у 2016 році лейбл, що спеціалізується на atmospheric black та post-black. Лейбл має дуже стильний, витриманий у чорно-білій гамі веб-сайт (заради стильності навіть кольорові обкладинки альбомів «монохромізуються») та зручний онлайн-шоп.

Серед гуртів, що співпрацюють з цим лейблом, є блекарі з гуртів KZOHH, Ulvegr, пост-блек команда GreyAblase та відома black/doom формація Raventale, що видала тут свій нещодавній альбом ‘Planetarium’. Також хочеться відзначити ексклюзиви: спеціальний limited edition наклад ‘Planetarium’ у дерев’яному кейсі, помічений мною ще на ювілейному Doom Over Kiev, та найсвіжіший реліз – дводискове делюксове видання «живого» альбому гурту Khors ‘Following The Years Of Blood II’, що містить також концертний DVD.

Svarga Music

Достатньо незвичний лейбл та менеджмент-агенція у цьому переліку. Перш за все тому, що він співпрацює виключно з гуртами, що грають у жанрах pagan/black/folk metal, виключно з України. Що в цьому такого? – спитаєте ви. А те, що він базується у німецькому місті Дортмунд. Також цей лейбл вирізняє те, що він безпосередньо запрошує до активного співробітництва художників та дизайнерів, які воліють створити арт для релізів, флаєрів або веб-сайту. Svarga Music твердо дотримується антихристиянської, антирелігійної та в цілому антиклерикальної позиції, про що прямо заявляє на офіційному сайті.

Перелік гуртів, що співпрацюють зі Svarga Music, вельми красномовний. На цьому лейблі видавались альбоми таких гуртів як Khors, Munruthel, Paganland, Stryvigor, Zgard, Святогор, Thunderkraft і Twilightfall.

І насамкінець, можливо, дещо неочікуване найменування:

Moon Records

Заснований у 1997 році вітчизняний гігант музичної індустрії, окрім рокових та відверто попсових релізів має солідне «важке» портфоліо, започатковане ще в «касетну» епоху звукозапису. Саме тоді і саме тут побачили світ альбоми таких гуртів як Adem, Crasher, Сокира Перуна, Te Deum, Graal, Natural Spirit. У жанрах ця компанія вкрай неперебірлива: в її каталозі є, здається, все – від power та heavy metal до grindcore та авангардного блеку. Окрім довжелезного списку перевидань закордонних гуртів (чимало з яких, на жаль, неофіційні), на лейблі Moon Records вперше видавались альбоми ‘May God Strike Me Dead’ Fleshgore, ‘Grime’ гурту Grimfaith, ‘Graceful Murder’ від Flying, ‘Эпоха зла’ Летаргии, ранні повноформатники Stoned Jesus та Hell:On, а також перевидавались резонансні релізи інших, менш потужних лейблів.

Каталог єдиної мейнстрімної компанії у підбірці наштовхує на гіркий висновок: навіть контракт з компанією, що володіє найбільшими та найширшими рекламними можливостями й контактами на всіх рівнях музичної індустрії, не може забезпечити важкому гуртові потужне просування та резонансну промо-кампанію.

Скоріше за все, це пояснюється низькою зацікавленістю лейблу в просуванні та фінансуванні андеграунду через його невисоку окупність. Питання, якою мірою це – «природний порядок», а якою – штучно створене «замкнене коло комерції», ще довго лишатиметься дискусійним. Врешті, світові гіганти звукозапису не шкодують грошей ані на видавництво, ані на просування важкої музики – аж до номінування на Grammy.

Цей огляд хочеться завершити байкою. Вперше я задумалась про роль звукозаписуючого лейблу, коли зазирнула на сторінку одного «велетня» важкої музики та прочитала там приблизно таке: ми не записуємо альбоми, не зводимо треки й не забезпечуємо постпродакшн, не створюємо аранжувань, не малюємо артворків, не знімаємо відеокліпів та не організовуємо концертів і турів. Я кілька разів переглянула цей «маніфест» та задалась єдиним питанням: а що ж ви тоді робите?

З часом відповідь звелась до формулювання: основною задачею лейблу є просування та інформаційна підтримка підписаних музичних гуртів. За умов ігнору з боку популярних музичних медіа (які, втім, не гребують новинами про Меріліна Менсона, але це вже – зовсім інша історія), кожен з вітчизняних лейблів викручується як може: хтось співпрацює з друкованими та онлайн фен-зінами, хтось тримає власні інформаційні ресурси, хтось робить акцент на живих концертах та іменних фестивалях.

Разом із тим, ставлення самих видавців до піару загалом далеке від ідеалу. Деякі з них навіть не мають власного офіційного сайту, обмежуючись сторінкою у Facebook чи іншій соцмережі. І якщо для невеликих, вузькоспеціалізованих лейблів така ситуація хоча б звична та загальноприйнята, то у випадку провідних промоагенцій цей підхід, м’яко кажучи, дивує.

Хотілося б бачити, як поступово ситуація змінюватиметься на краще. Можливо, тоді й сам метал перестане вважатись чимось маргінальним і почне сприйматись як органічна частина популярної музики.

  • Алина Бородкина

    Будь-ласка. Хотілось дати якнайповнішу інформацію, тож ігнорувати журнал взагалі був не варіант 🙂