Шоста меса української альтернативи

19 січня столичний клуб MonteRay став притулком для всіх прихильників альтернативи. Але не такої альтернативи, як досі бачать її у вітчизняному шоу-бізнесі, а справжньої.

Шостий рік поспіль відбувається фестиваль українських stoner/psychedelic/doom/sludge/progressive/experimental та гуртів інших стилів, що грають щиру та нестандартну музику за межею мейнстриму – Winter Mass під патронатом лейблу ІншаМузика та Ігоря Сидоренка із Stoned Jesus. Фестиваль, лайн-ап якого ніколи не повторюється.

Цього разу подію відкривав гурт Больше Леса. Це молодий колектив, що записує «музику із снів» на плівкові аудіокасети. Вони видали гіпнотичну суміш шугейзу з ембієнтом. Легкий психоделічний ефект накривав з головою та налаштовував на музичну хвилю довгого вечора.

VOVK кожного разу вміють дивувати своєю експресією. Якщо перший колектив був доволі скутий на сцені, то «вовки» спокійно входять в кураж і навіть по рок-н-рольній традиції починають трощити інструменти. На щастя, випадок не летальний і сподіваємось, що бас-гітара Олександра Куца переживе ще не один концерт. Гурт, який поки має лише один (!) записаний трек, вкотре розриває зал. Кожен виступ – як останній. Про їхню музику прийнято говорити з префіксами «пост-» і «прог-». До речі, зі сцени вони анонсували вихід дебютного альбому.

firejam називають «українськими Soundgarden», а їх звучання порівнюють з класичним сіетлівським. Львівський стоунер-гранж почуває себе доволі впевнено в стінах київських клубів.

My Personal Murderer – музика, складна для сприйняття. Похмура суміш арт-року, експериментальної музики, ембієнту та інших стилів «зайде» далеко не кожному. Проте мистецтво на те й мистецтво, щоб мати мільйон трактувань. Музика My Personal Murderer може впливати по-різному: від подорожей власним внутрішнім світом до намагання ловити і аналізувати кожен звук.

Під Straytones зал уже добряче набився і в центрі почалась звична слемна штовханина. Деякі відчайдухи навіть спробували постейдждайвити. Це справжній вир енергії, легкої і рок-н-рольної за настроєм. Видно, що команда надихалась 70-ми, це помітно як у музиці, так і у зовнішньому вигляді: вокаліст виглядає так, ніби машина часу все ж існує і здатна переправляти музикантів епохи психоделу в наш 2019. Співаюча барабанщиця також додає гурту особливості.

Ну і під кінець тяжковаговики, Bluesbreaker. Хардкорний панк, що заряджає енергією з перших хвилин виступу. Цей гурт вже можна назвати культовим у київській хардкорній спільноті. До того ж, хлопці впевнено їздять у європейські тури. Плавно підвели атмосферу вечора до піку.

Winter Mass VI | 19.01.2018
Повний фоторепортаж за посиланням

Що ж, українська альтернативна сцена існує. І судячи з наповненості залу на шостій «Зимовій месі», непогано себе почуває. Амінь, браття!

Фото: Мирослав Чорнобай