10 вересня київський гурт Веремій провів генеральну репетицію перед великим сольним концертом, запланованим вже наступного місяця. Виступ відбувся у форматі акустики в одному з найзатишніших арт-пабів столиці «Бочка на Подолі».
Теплий вересневий вечір дозволив зібратися всім присутнім на літній терасі, що було своєрідною ностальгією за минулим літом і водночас чемним вітанням осені. Пісні, що лунали зі сцени були добре знайомими прихильникам («Холодна вода», «Полети», «Доки є крила» та інші), проте разом з тим акустичне звучання відкривало у них нові грані. Акустичний формат – це загалом щось магічне, незвідане, можливість глибоко зануритись у музику, забути про навколишній світ, відірватись від землі і полетіти назустріч новим відчуттям. Разом з тим подібне виконання зближує артистів зі своїми слухачами, встановлює незримий, міцний зв’язок, дозволяє краще розуміти приховані сенси, вловлювати майже непомітні зміни яскравих емоцій, навіть більше – їх зародження у кутиках вуст, відблисках очей, порухах рук. Це повне зосередження саме на творчості гурту та її творцях. Кожен звук, голос музичного інструмента перед тим як влитися у спільне звучання і створити завершений сюжет, можна відчути, вловити, побачити як він створюється, як виринає з-під пальців, зі струн, як оформлюється і стає зримим. А коли голоси музичних інструментів поєднуються з глибоким та сильним вокалом це електричними імпульсами проходить по тілу, відкриваючи іншу реальність. Це тонка, майже непомітна магія створення музики і не кожен спроможний поділитися цим процесом з іншими. І коли гурт справді готовий до такого, то це велика сміливість та безцінний подарунок прихильникам.
На акустиці подарунки не закінчились. Цього вечора гурт представив і нову пісню «Усміхнені й живі», заінтригував новинками мерчу та анонсами великого концерту в «Атласі» 28 жовтня.
Останньою символічною піснею виконаною на біс було побажання, що все «Буде добре». А девізом до цього вечора хочеться взяти слова із композиції «Жовтокоса»: «…давай-давай… повір у себе і вставай, щоб разом понад росами єднатись у цій осені…». Будьмо єдиними, слухаючи якісну українську музику, підтримуючи один одного і прагнучи кращого!
Автор статті: Ольга Нікітіна
Фото: Ксенія Гончарова
