Веремій поцілив «В Серце» на столичному концерті

Знаєте у чому величезна перевага одних і грандіозна помилка інших гуртів? У щирості. Писати тексти щиро – важко. Писати їх так, щоб зачепило багатьох – ще важче. Писати про те, що ятрить власну душу щосекунди – найважче. Але такі гурти є. І вони наші. Від того безмежна гордість наповнює груди і невимовна вдячність спрямовується до творців такої музики. Одним з таких гуртів є Веремій.

Вони – ті, хто промовляють музикою, живуть нею, живуть у ній і вміють донести найважливіші сенси, влучивши прямо «В Серце». Саме таку назву мав великий сольний концерт гурту, що відбувся 28 жовтня у київському «Атласі». Музиканти підготували насичену програму, що містила в собі більше 20 композицій різних років та нові пісні, що стали чудовим подарунком для прихильників.

Хотілося б окремо відзначити особливий сценічний стиль цього колективу. Чорні класичні сорочки, краватки  у поєднанні з новочасними пошматованими джинсами створюють атмосферу вільного романтизму, сильного незламного духу, при цьому підкреслюючи лише найкращі риси у кожному з шести справжніх чоловіків. Безперечною окрасою гурту, дорогоцінною перлиною є скрипалька Тетяна Собакар, котра завжди чарує сяючою посмішкою та вишуканими сукнями.

Розпочинали програму визнаним і відомими хітом “Холодна вода”, під ритмічні звуки якого прихильники радісно зустрічали улюблених музикантів. Не дали забути про вічне, важливе та нагальне такі композиції як “Не питай коли прийде весна” та “Сповідь розстріляних душ”. А після цього гурт запросив присутніх у політ, що звільняє від рамок . Насправді літати з ними – це реальність, бо кожна нота буквально підіймає над землею, а з кожним словом відчуваєш, як розкриваються за спиною широкі крила свободи. На хвилі нестримного польоту кількахвилинна зупинка була в гостях у “Жовтокосої”, котра міцно поєднала присутніх у залі, зворушивши особливою ліричністю та ніжністю. Неповторну казкову атмосферу створював бездоганно підібраний відеоряд, що транслювався на великому екрані. А далі голова просто пішла “Обертом” від шаленої енергетики, від запалу сердець, очей, думок, що стали одним великим пульсуючим серцем. Чи то на зорі, чи то до гуляйполя, чи навіть у “Тихий гай” – разом, сильні у своїй єдності, незламні у своїй вірі, незворушні у своїх діях. Перша частина столичного сольника підійшла до завершення, і зазвучали акорди, сповіщаючи, що “Все буде добре”. «Цією піснею ми зазвичай завершуємо наші виступи, але не сьогодні. Попереду ще багато цікавого», – зазначив соліст гурту Віталій Калініченко та з загадковою посмішкою зник за кулісами.

Зіркою імпровізованого антракту став найпозитивніший учасник гурту Андрій Сарафанов. Його жарти та вміла робота з публікою створили незабутню атмосферу стенд-апу від Веремій.

Неймовірно ніжна, тепла “Колискова” та відверті, щирі “Усміхнені й живі” внесли до музичної картини вечора свої особливі барви, даючи можливість дещо відпочити перед шаленим драйвом наступних композицій.

“Нічого не буде як раніше” – пісня, яку особливо чекали після нещодавньої презентації спільної роботи з Хасом. Після такої кількості емоційних текстів, надриву, відвертості не лишалося жодного шансу бути чужинцями. Тому до наступного пострілу “В серце” присутні були підготовані, проте сила головної композиції вечора була такою нестримною, що стримати натиск зміг лише несподіваний та прекрасний “Перший сніг”. Три заключні пісні – це мотивації, девізи, цитати, сила, воля, віра, сенси. Це були беззаперечні хіти “Тільки ти”, “Доки є крила”, “Якщо йдеш”. Та йти не хотілося.

Біс вийшов кардинально різним за настроєм: від яскравого шаленства у кумедних кігурумі до вибухово натягнутої тятиви “Ворона”.

У цьому концерті було все – і радість, і сум, і посмішки і сльози, і віра, і розпач, і сила, і свобода. Емоційно насичений, місцями тяжкий якісний матеріал, що засвідчує те, що наша музична рок-індустрія жива. Вона підіймає важливі теми у глибоких, сповнених символами текстах, у проникливій музиці, над якою самовіддано працюють люди, яким небайдуже.

Цей концерт – вже історія. І саме такими історіями варто сповнювати книгу часу. Саме такими історіями варто збагачувати власну духовність і розширювати межі пізнання навколишнього світу. За таку історію хочеться подякувати особисто кожному учаснику гурту, звісно – серцю колективу Віталію Калініченку, менеджеру Веремій Олександру Лозюку та всім, хто доклав зусиль до того, щоб це свято духу, музики та єднання відбулося. Бажаємо творчих звершень і чекаємо з концертами Україною та світом!

Автор статті: Ольга Нікітіна
Фото: Ksenia Honcharova