Vhäldemar – Against All Kings

Ритмічна бас-бочка, качові павер-рифи, віртуозні гітарні соло, приємний та сильний вокал а-ля Eric Adams з Manowar, тексти, в основу яких покладені епічні баталії, боротьба за справжній Метал та сила. Усе це супроводжуватиме вас у подорожі місячними ночами, полями брані та стежками бунтарів, що повстали проти своїх королів, оспіваними в цьому творі.

Сьогодні розповідь буде про новий, вже п’ятий альбом ‘Against All Kings’ іспанського heavy/power metal колективу з Мадриду Vhäldemar. Найперше, що привертає увагу слухача, що наткнувся на цю роботу, так це обкладинка. Високий, сивобородий воїн в обладунках з закривавленим мечем у руках. Дечим нагадує суміш Відьмака з однойменної серії комп’ютерних ігор та Гендальфа. Перед ним на коліна припав король, судячи з багряної мантії. Проте голови у короля немає, вона звисає в руках нашого знайомого, сивобородого бунтаря. І, судячи по палям у нього за спиною, він налаштований вкрай серйозно.

Але годі за обкладинку, про книгу судять по змісту. Альбом містить 11 композицій та умовно ділиться на дві частини композицією “Vulcano”, що представляє з себе півхвилинну фортепіанну вставку. Інтро в альбому немає, але коли це когось зупиняло? “Metalizer” – композиція, що відкриває альбом, і її головним гаслом є клич «Heavy Metal is Alive!». А чому це йому помирати? Дуже сильно чіпляє ритмічність та епічність приспіву, та й самої пісні “Old King’s Visions (Part V)”. Звучить вона як крутий саундтрек до історичного фільму про королів та баталії. Дуже класно. І ось ми полишаєм сни старого короля та переходимо до балади (якщо можна так сказати) “Against All Kings”, у якій вокаліст Carlos Escudero знайомить нас з головним персонажем повісті з однойменного альбому. “Howling At The Moon”, наступна після “Vulcano” пісня, розпочинається з тієї ж мелодії, але вже в гітарному аранжуванні. Сама ж пісня – це бодрячкова power композиція, в якій місцями можна навіть помітити схожість з Powerwolf. Все той же Carlos Escudero розповідає слухачеві про тяжке життя ліричного героя, можливо саме Бороданя з обкладинки, порівнюючи його із завиваючим від болю вовком. “The Last To Die” символічно до назви розпочинається з дитячого плачу та грози впереміш з органом на фоні. Звучить насправді моторошно. Цікавим мені здався вступ і наступного треку. А саме «випливаючий» з електронного семплу вокал та місцями металкорний риф пісні “Walking In The Rain”. Нетипово для такого жанру, чи не так? Усі треки чудові, драйвові, та по своєму атмосферні. Кожна пісня з альбому розповідає свою унікальну історію класичним для металу вокалом та забійними гітарними рифами. Не зважаючи на позиціонування Vhäldemar як гурту, що грає power metal, альбом у них вийшов двояким. Перша частина переважно heavy metal’ічна, а друга вже більш схильна до power metal. Окреме слово про аутро. Фортепіано в парі з гітарою пробуджують в уяві слухача того самого Бороданя з обкладинки. Слухач бачить його думки, його наміри на великий та красивий світ без королівської тиранії. І він воістину прекрасний.