In Flames у Києві: Презентація альбому ‘I, The Mask’

29 квітня у клубі Stereo Plaza відбулось те, на що меломани чекали вже понад 8 років: до Києва повернувся один з найвідоміших (і найнеоднозначніших) шведських метал-гуртів In Flames. Хлопці з Гетеборга презентували свій новий, тринадцятий за рахунком альбом ‘I, The Mask‘.

Перший їхній концерт у Києві, що прийшовся на сумнозвісну «істерію свинячого грипу», я пропустила. І дуже потім про це шкодувала: аж надто колоритним уявлявся натовп, що крізь маски підспівував вокалісту: “Don’t sell me the infection!” На щастя, всього лише за 2 роки In Flames заїхали до нас удруге, тож я легко надолужила згаяне. Потім настало кількарічне «концертне затишшя», під час якого хлопці в своїх турах оминали Україну. Його ми не витримали та, взявши приклад з Магомета, самі поїхали у Амстердам назустріч шведам. Те шоу залишило відчуття водночас і теплоти, і певної незавршеності. Мабуть, тому, що хедлайнерами тоді були не In Flames, а тестостеронові монстри з Five Finger Death Punch, на яких і прийшла більша частина публіки, що під час сету In Flames тупо економила сили. Тож на київський концерт я йшла, чекаючи не тільки улюблених треків та яскравого шоу, а й відриву разом із натовпом фанів-однодумців.

Хоч до клубу ми дістались заздалегідь, на вході нас зустріла вже традиційна черга, що своїм хвостом сягала наземного переходу. Коли ми порівнялись із першою лінією сек’юріті-чеку, зсередини заграла музика, тиснучи на й без того розхитані нерви. Але це виявились спеціальні гості – ще одні шведи Scent of Surface, під сет яких ми і увійши до зали. Це молодий metalcore-гурт із Упсали, що саме зараз записує свій дебютний альбом, який анонсує на кінець року. Хлопці дуже старались, особливо харизматичний вокаліст Lakkan Sellèn та ударник Andreas Valdnaі. Попри помітне хвилювання через величезні сподівання на цей концерт, та рок усіх розігріваючих гуртів – неідеальний звук, хлопці недовгим жвавим сетом розворушили зал та додали собі кілька десятків нових прихильників.

Scent Of Surface@In Flames | Kyiv, Stereo Plaza | 29.04.19

Повний фоторепортаж за посиланням: https://flic.kr/s/aHskUe7Uyo

Почались болісні півгодини чекання. Scent of Surface згорталися, техніки готували сцену до хедів, а публіка чекала. Нетерплячку підігрівав ще й технік гітариста Bjorn Gelotte, бородатістю страшенно схожий свого роботодавця: ледве побачивши його, глядачі починали волати, і лише за кілька секунд розчаровано замовкали.

Та нарешті сцену залило густе синє світло, залунало футуристичне інтро, на сцену повиходили інструменталісти, вибіг як завжди енергійний вокаліст Anders Friden, й In Flames дружно вальнули стартовий трек нового альбому “Voices”. Глядачі заволали, здійняли «кози», заспівали і вже на наступному трекові (“Everything’s Gone”) закрутили аж 2 сьоркл-піта, затиснувши мене і спереду, і ззаду. А ми тим часом впізнали в кучерявому ритм-гітаристі Chris Broderick – людину, наявність якої у складі Megadeth свого часу переконала нас відвідати концерт останніх. Виявляється, з початку цього року він грає разом з In Flames у живому складі. Сюрприз, нічого не скажеш.

Відспівавши дві пісні, Anders Friden тепло привітався з залом та оголосив наступну – “Pinball Map” зі знакового альбому ‘Clayman’, який наступного року відмітить двадцятирічний ювілей, і який In Flames кожному радять слухати щодня. За ним були “Where the Dead Sheep Dwell”, бадьорий свіжак “Call My Name”, під який два мошпіти нарешті злились у один (а звільнена я полегшено зітхнула) та, за словами Anders, пісня про всіх нас – “Monsters In Ballroom”, під яку мій сусід за танцполом трусив дредами, наче Ктулху-епілептик.

За довгий, майже двогодинний сет гурт переграв усе, за що я його люблю: і перевірені часом бойовики (“Leeches”), і повільні ліричні треки, що аж виймають душу (“All For Me” та “The Chosen Pessimist”), і «хорали», які круто підпівувати хором (“(This Is Our) House”, “I’m Above”). Декорації (наприклад, здоровенна лялька мухи Джестера, яку я бачила в Амстердамі) практично не використовувались, зате світло було абсолютно неймовірне: густе, жовте, синє, червоне, воно надавало шоу цілісності. Єдиним, що її порушувало, була гидотна реклама однієї марки пива, що аж світилась над кожним баром у кількох екземплярах. Після свіжачка “Burn” терпець вокаліста урвався, і він звернувся до персоналу клубу з проханням її вимкнути, але працівники його проігнорували. Махнувши на них рукою, Anders повернувся до музики й дав ще одну пораду фанам: щодня слухати альбом ‘Colony’. Чому? Тому, що цей альбом здатен будь-кого зробити кращою людиною. І, аби почати перетворення прямо зараз, зарядив його титульний трек.

In Flames | Kyiv, Stereo Plaza | 29.04.19

Повний фоторепортаж за посиланням: https://flic.kr/s/aHsmASvk8v

Фото: Гера Суліков

Потім були епічна “I Am Above”  та надважка артилерія – бойовик “Cloud Connected” з альбому ‘Reroute to Remain’. Після нього Anders розповів, що сьогоднішній концерт – останній концерт туру. І що після нього він збирається поїхати додому, і там цілий місяць пити пиво та жерти барбекю, бо він так скучив за цим під час туру. І, ніби ділячись із фанами радістю, In Flames заграли свою класику – трек “The Mirror’s Truth”. Концерт закінчився символічно – треком “The End” (який ще іноді називають “Emptiness In Space”) з попереднього альбому ‘Battles’.

Може, In Flames і справді відійшли від «чистого» металу. Може, вони і справді стали більш radio-friendly чи молодіжно-орієнтованими – на розчарування олдфагів. Та є одна дуже металева річ, яку вони не втратили, і втрачати не збираються. Це – їхня шалена енергія та той драйв, із яким вони проводять кожен свій концерт. І яким нас і зарядила ця презентація. Надовго. До наступного їхнього приїзду. Сподіваюсь, цього разу чекати доведеться менше.

Setlist:

  1. Voices
  2. Everything’s Gone
  3. Pinball Map
  4. Where the Dead Ships Dwell
  5. Call My Name
  6. Monsters in the Ballroom
  7. All for Me
  8. (This Is Our) House
  9. Deep Inside
  10. Here Until Forever
  11. The Chosen Pessimist
  12. Leeches
  13. Burn
  14. Colony
  15. My Sweet Shadow
  16. The Truth
  17. I Am Above
  18. Cloud Connected
  19. The Mirror’s Truth
  20. The End