Submarina Live Rockets: 20 тисяч треків під водою

У березні виповнюється три роки онлайн-станції Radio Submarina. Вони позиціонують себе як «ідеальна музика неідеального світу». Музика, що звучить на хвилях радіо – альтернатива, у широкому її розумінні. Тут не так важливий жанр, як ідея. Від трушного гітарного року до електроніки і кантрі. До речі, майже половина треків – від українських виконавців, чому могли б позаздрити FM станції. І це, на хвилиночку, без примусових квот.

І святкує річницю радіо, звісно ж, з українськими музикантами. 9-го березня у столичному клубі Bingo зібрався справді розкішний лайн-ап для любителів місцевого і потяжче. Визнані зарубіжжям мастодони українського року (не плутати з номінаціями типових музичних премій) і молоді гурти, які рухаються в тому напрямку. Але всіх їх об‘єднує одне – всі звучать на хвилях «підводного» радіо. Під час перепідключень артистів ведучі навіть розповідали зі сцени, які треки можна почути на Radio Submarina.

Що ж, пройдемося по лайн-апу.

Відкривати вечір випала нагода Fazzer. Це гурт, що складається з технічної команди клубу MonteRay. Добротний хаотик-рок, але час (5 година вечору і 20 хв на виступ) був не на стороні хлопців, тому жменька людей під сценою навряд чи змогла повноцінно оцінити виступ.

Vovk. Досить впізнавані герої київської альтернативної тусовки видали цього разу трохи менше руйнацій і експресії на сцені, ніж зазвичай. Але впевнено дражнили деталями із запису дебютного альбому, який має вже зовсім скоро вийти.

The Nietzsche. Ніколи не знаєш, що буде далі. Кожного разу – новий образ на сцені. Минулого разу, на The Best Ukrainian Metal Act, вони вийшли одягнуті, як Queen. Цього разу Женя Тимчик пішов ще далі у тонких натяках: у намальованих маркером (!) партаках тільки знавці могли впізнати татуювання Адама Левіна з Maroon 5. На своїй сторінці у ФБ вони аргументували образ тим, що для них можливість виступити на Submarina Live Rockets – це як Super Bowl halftime. Плюс один до епатажу.

Далі незвичний учасник, що каже про те, що «альтернатива» у ідеях радіо – не тільки купа гітар з перегрузом. Sasha Boole – представник кантрі сцени. Для більшості людей, що не знайомі з його творчістю, це стало здивуванням – тільки що на сцені вирував рок-метал, а зараз вийшов хлопець з гітарою і бубном у ковбойському капелюсі. І розповідає притому про власні фантазії на тему техно на просторах Міссісіпі. І співає просто під гітару, без всіляких примочок, педалей і вихилясів. До того ж, чи не половина сету пішла на розмови, описи пісень і жарти.

Straytones. За словами ведучого, під цю музику можна летіти в машині часу кудись назад, у 60-ті. Старий-добрий гаражний рок з нальотами психоделу, під який почала підніматись активність у залі.

Sinoptik витягли на сцену третю барабанну установку і впевнено випробовують на публіці свій новий візуал. Вони відходять від теми космосу і тепер використовують естетику вестернів. Разом з новим візуалом – і нові треки, серед яких кавер на “Спят курганы тёмные”. Тільки рік тому випустили альбом ‘Fields On Fire’ і вже половина концертної програми – нова. Тому очікуємо прем’єр, де вперше басист перейде на вокал. Зі «старого» матеріалу були “White Cats”, “Alex Is Her Name”, “Standalone Syndrome” i кавер на Tame Impala. Варто сказати, Київ давно не бачив їх у такій хорошій формі. Цього разу все було, як треба. Енергія валила і валила з них. В найкращих своїх традиціях гурт кинуло в кураж. І при такому шаленому виступі дуже дивно, чому всі гітари лишились цілими. Хоча синтезатору таки дісталось.

Space Of Variations. Вони вже дуже «wanted» на вітчизняних фестивалях і, безсумнівно, один з найпопулярніших українських гуртів-тяжковаговиків. Номер один по кількості людей в мерчі в Bingo. Випадкові оратори з натовпу пророкують, що «ща вмрьом просто». І вони таки праві. Гурт знає, що від нього хочуть, і дає це людям. Цьому і присвячена одна з останніх пісень – “Fuck This Place Up”. І щось таке дійсно відбувається кожного разу. Здається, вони не можуть наполовину. Або згорати до тла, або ніяк. Навіть до крові.

Stoned Jesus згадали, що 9 березня – не лише дата концерту, а й День народження Кобзаря. Тож хто не встиг глянути виставку “Квантовий стрибок Шевченка” в метро, мав можливість споглядати її на відеоряді. Благо, ніхто не вийшов різати плакати. Фірмовий гумор Ігора Сидоренка, улюблені хіти і треки з останнього альбому зробили свою справу. Ви ще десь бачили, щоб фанати знали текст всієї 15-хвилинної пісні і хором її повністю співали? Досить рідкісне явище, чи не так? Відносно ж коротку “Here Come The Robots”, яку традиційно грають на біс замінили новою “Apathy”. І не можна сказати, що щось було втрачено.