Є гурти, які своїм звучанням заряджають драйвом, є такі, що змушують на лайвах відволіктись від сірої буденності та усвідомити, що життя – це не лише вирішення важливих справ, дотримання правил та суспільних норм. І от якщо все це поєднати – вийде творчість Gutalax. Вже 10 років вони змушують одних людей мружити брови, а в інших викликають захоплення своєю самобутністю. Очевидно останніх немало, адже з моменту заснування в невеликому чеському містечку їм вдалось дати немало концертів в Європі, США та Південній Америці.
Музика Gutalax базується на копро-тематиці з домішками чорного гумору та екстремальним вокалом, який мало чим нагадує людський. Для когось це звучить дивно, проте для жанру gore grind – це норма. Все це мали можливість почути наживо відвідувачі столичного Volume Club 16 листопада.
В тому, що публіка розуміється на темах пісень Gutalax, я переконалась ще до початку концерту, коли почало приходити все більше і більше людей з йоршиками, вантузами та туалетним папером. Коли почався розігрів, людей було небагато і розташовувались вони не біля сцени, де на той час вже почали провокувати своєю творчістю київські Freshcut, а більше в районі бару. Вже по назвах пісень першого гурту, які звучали як “Разведение детей на донорские органы” та інше в цьому стилі, було зрозуміло, що захід намічається не зовсім стандартний.
Багато кому (і мені теж) здавалось, що після цих «відомих київських збоченців», як самі себе назвали Freshcut, мають вийти їх чеські колеги, заради яких ми власне й зібрались. Проте далі на розігрів вийшли білоруси Exegutor. Очевидно того факту, що люди зібрались в колишньому гей-клубі, щоб послухати, як чехи співають про лайно, було недостатньо, щоб вважати цей вечір нетиповим, тому Exegutor показали, що grindcore може бути ще й білоруською мовою.
Атмосфера драйву підтримувалась не лише швидким ритмом барабанів та грубим вокалом, а ще й хедбенгінгом, який в учасників гурту виходив ідеальним завдяки неймовірно довгому волоссю. На момент завершення їх шоу в залі помітно побільшало людей і пошматованого туалетного паперу. З’явились і очевидно найвідданіші фанати хедлайнерів, які прихопили з собою костюми хімзахисту, дощовики, підгузки та інші елементи, що ілюструють творчість Gutalax. Проте більша частина публіки на той час вже була в костюмах нетверезих людей.
І тут з’явився гурт… Fecality. Очевидно їх люблять і знають найбільше серед гуртів розігріву, так що слем став масштабнішим, а крики голоснішими. Але була вже 10-а година вечора, і багато хто «втомився» від випитого, тому слем інколи нагадував боулінг – хтось один не втримувався на ногах і збивав собою тих, хто поруч. З усіх гуртів, що грали на розігріві, Fecality здались мені найбільш технічними в плані вокалу. Гроул був надзвичайно глибоким, я буквально відчувала, як вібрує від нього диван, на якому я сиділа.
Три години розігріву – це прекрасно, але публіка хотіла бачити того, на кого власне купила квитки. І близько 11-ї вечора, коли атмосфера вже була розігріта більше нікуди, на сцені з’явились Gutalax. Ще під час саундчеку гості взялися до скандування назви гурту, а коли вони вийшли виступати, почалось справжнього божевілля. До того моменту в клубі вже було більше туалетного паперу, ніж в усіх довколишніх магазинах, деякі з відвідувачів кидали стрічками цього паперу в учасників гурту, окремі навіть люб’язно пропонували фронтмену цілий рулон.
Гурт привіз з собою не лише музику, що встигла стати класикою gore grind, а й фірмові образи – костюми хімзахисту, респіратори та захисні окуляри. Все це якнайкраще підкреслювали жарти на тему випорожнень, які в тому числі закладені і в назвах пісень, зокрема “Total Rectal” та “Anus Nanuk”. Останню композицію можна вважати візитівкою гурту і однією з нечисленних пісень, в якій є розбірливий текст.
Gutalax виступали на невеликій сцені, але потужність звуку не давала сховатись від їх пісень не тільки тим, хто був безпосередньо в клубі, а й довкола нього. Жорсткі, але ритмічні рифи, поєднані з активними рухами музикантів на сцені, заряджали публіку неймовірною енергією. Справді, здавалось, що на четвертій годині концерту багато в кого відкрилось друге дихання. Користуючись відсутністю огородження біля сцени, особливо віддані фанати залазили на неї, щоб потанцювати з гуртом та стрибнути після цього в натовп, який не завжди був готовий ловити цих людей.
Закінчилось це божевілля традиційно – виконанням авторської інтерпретації пісні “Old MacDonald Had A Farm”, яка налічує понад столітню історію, але, очевидно, так як Gutalax її до цього ніхто не співав. Після цього учасники гурту зробили фото з публікою, один хлопець встиг вистрибнути на сцену до музикантів, а охоронець не встиг його звідти забрати, тому він виявився на першій лінії фото.
Концерт залишив післясмак «доброго безумства», яке необхідно людям, щоб хоч ненадовго забути про серйозність світу, в якому вони живуть.
Фото: The Big 4
