Khors: ‘Де Слово…’ буде найбільш зрілим альбомом

На початку місяця Khors анонсували вихід нового альбому Де Слово Набуває Вічності’. Спільно з нашими партнерами The Moshville Times та французькою журналісткою Cécile Eduinaluca ми підготували інтерв’ю з гуртом, щоб дізнатися більше про майбутній реліз та нещодавні зміни у колективі.

Англійська версія інтерв’ю: The Moshville Times

Кілька днів тому ви анонсували деталі майбутнього повноформатного альбому ‘Де Слово Набуває Вічності’, який присвятили історії Будинку “Слово” та трагедії Розстріляного Відродження загалом. Що спонукало вас розповісти цю частину сучасної історії Харкова? Що це означає для вас самих?

По-перше, ця історія дійшла до нас теж відносно нещодавно, і ми були дуже здивовані тому, що феномен Будинку “Слово” і такий величезний пласт культури в Харкові не доноситься і навіть в наш час залишається предметом «самовивчення». Я, наприклад, довгий час мешкав в сусідньому районі і проходив повз цей будинок тисячу разів, не знаючи, яке він має значення. Пам’ятні таблички на ньому теж були встановлені відносно нещодавно. Цей будинок існує і понині, в цих квартирах мешкають люди, і деякі з них, напевно, теж не знали, хто був господарем їх квартири до них. Ця історія, до якої можна в буквальному сенсі слова доторкнутися, від цього стає ще більш хвилюючою і значущою. Ну і, звичайно, для харків’ян вона матиме особливу цінність.

Харків виглядає «сірою зоною» на історичній і політичній арені (у зарубіжній пресі, книжках тощо прим.), на відміну від, наприклад, Львова. Чи має розкриття теми, яку ви піднімаєте на альбомі, також мету репрезентації міста для міжнародної аудиторії?

Як такої мети популяризувати Харків через історію Будинку “Слово” не стояло, хоча, звичайно, якщо хтось зверне свою увагу на цю історію, на життя і творчість поетів зокрема ми будемо вважати, що внесли якийсь свій мінімальний внесок. Я не думаю, що на політичній арені Харків істотно відрізняється від Львова: для українців обидва міста мають свої особливості, своїх політичних діячів, деякі з них дуже популярні далеко за межами рідного міста 🙂 На жаль, в деякій мірі через них сьогодні Харків не сприймається як українське місто в повному розумінні цього слова. Історично це дуже різні міста зі Львовом, але обидва грають велику роль для сучасної України. Напевно, далеко не всі знають, що, наприклад, гасло «Слава Україні» було народжене саме в Харкові. Ну і, знову ж таки, незважаючи на те, що Харків був столицею Радянської України, він, як ми бачимо, був головним плацдармом для української культури в той час. Звичайно, це не могло пройти просто так: ви самі можете бачити, яке значення Харків має в культурному та музичному житті сучасної України (причому мова йде не тільки про екстремальний метал, а й про багатьох інших музичних виконавців, діячів культури і мистецтва), стилях і тенденціях.

З музичної точки зору, що ми можемо очікувати від ‘Де Слово Набуває Вічності’? Чи буде він в стилі нових композицій із ‘За межами тваринного’?

На це питання неможливо відповісти однозначно, оскільки композиції в ‘За межами…’ досить різні. Я міг би сказати, що ‘Де Слово…’ є синтезом між ‘Return To Abandoned’ і ‘Night Falls…’ в плані побудови композицій і атмосфери, але це все невиразно. Новий альбом звучить як Khors. Добре це чи погано вирішуйте самі. Якщо до цього альбому творчість Khors вам не подобалася ми заощадимо ваш час. Якщо ви з нами, то ви обов’язково знайдете те, що ви любите, але в ще більш витонченій, зрілій, і, не побоюся цього слова, більш професійній формі. Як добре витриманий коньяк 🙂

Фото з офіційної сторінки гурту на Facebook

Ви казали, що альбом ‘І ніч схиляється до наших лиць’ був створений у складні для країни часи, і у вас до нього особливе ставлення. Чи має ‘Де Слово Набуває Вічності’ в цьому сенсі також свій, особливий контекст? Чи мають більшість ваших альбомів власну історію за їх створенням?

Кожний альбом має свою історію створення, звичайно. ‘Night Falls…’ і створювався довго, як реакція на події, які відбувалися тоді в нашій країні, і потім лейбл не зміг випустити альбом в раніше обумовлені терміни, так що нам довелося чекати його випуску місяців 8. Таких хмар над створенням ‘Де Слово…’ не було. Були свої труднощі, багато дебатів, велика і скрупульозна робота над всіма аранжуваннями те, чого ми раніше не робили або робили, але не так вдумливо. Напевно, ‘Де Слово…’ буде найбільш зрілим альбомом для нас, як для музикантів і аранжувальників. Звичайно, на даний момент.

Озираючись назад, як би ви охарактеризували еволюцію тематики лірики у вашій творчості? Чи змінилася вона особливо за останні кілька років?

Авторство текстів у нас зазвичай ділили Khorus і Helg, і на ‘Beyond the Bestial’ до них приєднався ще і Jurgis. У кожного з них свій підхід до написання лірики, а як змінюється і еволюціонує цей підхід я не беруся судити, особливо коли часто змінюється концепт від альбому до альбому. Текстова складова це те, над чим ми постійно працюємо і що вдосконалюємо, і в цьому плані тематична різниця альбомів нам допомагає.

‘Де Слово Набуває Вічності’ буде першим альбомом без участі Helg, який був у гурті з самого початку і багато вносив у створення музики. Як його відхід від справ вплинув на ваше функціонування як гурту?

Ми активно включилися в роботу над створенням нового альбому вже без Helg‘a, тому ніякого колапсу, пов’язаного з його відходом, не сталося.

Після цього до гурту долучився новий учасник Andres. Розкажіть про цього музиканта. Де він грав раніше?

Andres добрий і давній друг Jurgis‘a, і вони працювали разом над проектом Jurgis‘а Sanatana по частині запису і зведення. Ми не планували брати гітариста на заміну Helg‘а, а збиралися працювати над новим альбомом втрьох, але Jurgis наполіг, щоб Andres був присутній на репетиціях в якості другого гітариста, який буде просто грати основні гітарні партії. Після того, як ми провели перші дві і, напевно, найефективніші репетиції за останні років 5 гурту, ми відразу зійшлися на думці, що ми повинні запропонувати Andres‘у стати повноцінним учасником, і ми раді, що він прийняв нашу пропозицію.

Фото: Артем Ківак з фестивалю Холодний Яр 2019

Зміни у складі гурту відбулися в період після релізу вашого EP ‘За межами тваринного (Beyond the Bestial)’. Що ви вкладаєте в слово “bestial”?

Хочете сказати що Helg і був уособленням Bestial? Ні, сенс трохи інший 🙂

Поговоримо про виступи. Оскільки нинішня ситуація не пропонує нам підстав для того, щоб відбувалися справжні концерти, я думаю, ми можемо дозволити собі деяку фантазію. Якби ви грали у лайн-апі з трьох гуртів, чий виступ ви погодилися б відкривати, а кого б обрали до себе на розігрів?

Ми ніколи не любили всі ці «розігрівні теми», оскільки завжди знали, що це означає в наших умовах. Ніколи до цього не прагнули і завжди вважали, що на концерти своїх улюблених гуртів краще просто сходити як слухач. Звичайно, нам доводилося грати як opening act і не раз. Останній раз це було році в 2013-му. Ми і ще пара гуртів грали з одним великим гуртом (назви згадувати не будемо), в клубі по дорозі додому з європейського фестивалю. Нам була виділена максимально тісна побутівка, в якій зберігалися якісь гітарні кабінети і тепле пиво. Розвернутися там навіть удвох було великою проблемою. У хедлайнера вечора гримерка нагадувала весільний стіл. Це не до того, що нас не задовольнили або ще щось просто такі реалії, так відбувається практично завжди. З іншого боку нам, звичайно, подобається грати на добре організованих фестивалях, в хорошому лайн-апі, з професійними умовами, коли всі займаються своїми справами, все в порядку, всі розслаблені і щасливі.

Аналогічне питання по розігріву. Мені навіть не подобається, як це звучить. Звичайно, ми б хотіли опинитися на концерті зі своїми дружніми гуртами, зі своїми soulmates це найкращі умови для нас. Приємно було б знову зіграти зі Skyforger «послідовниками традицій» андеграунду 90-х часів, коли панувала максимальна дружба і підтримка серед гуртів і музикантів. Це коли гурт замовляє собі в райдері Jack Daniel’s не для того, щоб його розпити в готелі після концерту, а для того, щоб налити в ріг і пустити по колу. Ми дуже сумуємо за цією атмосферою, зараз це все не в пошані. Зараз в пошані понти і пафос. Приємно було б ділити концерт, звичайно, зі своїми старими друзями і приятелями KZOHH, Gods Tower, Raventale, Barkasth наш спільний тур по Румунії був одним з кращих за нашу історію. Приємно знову зустрітися з чехами Panychida, з хлопцями з Hell:on справжними трударями українського heavy metal.

Фото: Георгій Лазуренко з Oskorei Midvinter Festival 2018

Чи маєте ви кілька слів для наших читачів у The Moshville Times та Daily Metal?

Будьте щасливі!

Титульне фото: Prince-Albert Harfang з Ragnard Rock Festival 2016