Вихід альбому – велика подія не лише для гурту та команди, яка допомагала його створювати. Для музикантів це дітище, в яке вони вклали чимало зусиль, праці і терпіння. Для слухачів – довгоочікуване або нове несподіване відкриття. Для нас, суворих (і не дуже) журналістів та критиків – матеріал, який потрібно детально розібрати та розповісти про нього цим же слухачам. І коли гурт передає своє творіння таким злим дядькам і тіткам, йому, звісно ж хочеться почути вердикт. Сьогодні на розгляді – третій повноформатний альбом ‘Out of Mind‘ запорізьких музикантів із Mizantropia.
Одні команди постійно експериментують, виходячи за рамки стилів та жанрів, змішуючи все у вибухову суміш. Інші намагаються притримуватись конкретного курсу та не відхилятись від нього. У Mizantropia відслідковується зовсім інше. Музиканти не проти чогось нового, але музичні досліди вони проводять біля витоків класичного звучання. І приємно усвідомлювати, що команда, яка розпочала свій шлях у далекому 2003, змінювала склад та шукала себе, продовжує розвиватися та удосконалювати композиції.
Повноформатний ‘Out of Mind‘ витриманий у класичних традиціях extreme gothic та dark metal та розбавлений елементами melodic black metal, melodic death metal і doom metal. «Це розповідь про наше життя у всій його багатогранності», – стверджують музиканти. І це дійсно відчувається у кожній композиції. Їм вдається тонко, але у той же час потужно передати емоцію кожного – від підйому та приливу сил до безумства та повної спустошеності.
Новий матеріал став більш агресивним, блековим та розриваючим – і слухачеві це сподобається, адже поєднання з готичними мотивами додає трекам особливої атмосфери, яку може створити лише цей загадковий жанр. Також варто відмітити вокальну складову. Зловісний скрім добре доповнений глибоким та досить приємним вокалом.
Мабуть, потрібно було б вмістити у статті більше критики та порівняння з іншими командами, але цього робити я не люблю, адже вважаю, що кожен гурт унікальний по-своєму, навіть якщо чимось і схожий на інші. Та, перш за все, я слухач, тож розглядатиму треки саме з цієї позиції. Тож чим зачепив ‘Out of Mind‘ особисто мене – людину, яка досить рідко слухає музику саме цього напряму?
Він якісний. Кожен риф, кожен елемент прописано з чітким усвідомленням відповідальності перед слухачами, відчувається хороший рівень матеріалу. Тут є потужність, є гарний вокал, є емоція. Музиканти не ризикують поєднувати абсолютно різні жанри – і вдало змішують канонічні, показуючи їх під іншим кутом.
Альбом – це тривала подорож. І вона непроста. Без різких ривків чи несподіваних змін фону – проте досить насичена. Тут немає радісних картин – але є сила, є енергія, є якась божевільна ейфорія та бажання вийти за рамки, зламати всі обмеження, зрозуміти себе. Меланхолійне звучання залишає особливий присмак, який відчувається ще довго після прослуховування. Зрештою, остання пісня платівки цілком могла б стати саундтреком до фільму у дусі “Американської історії жахів” чи “Іншого світу”.
