Napalm Death в Києві 24 лютого 2018: бруталіті від британських «м’ясників»

Гурт Napalm Death презентації не потребує, так як цю назву знають навіть ті, для кого все, що важче хеві, то виклик сатани. Фразу «Я колись теж слухав важку музику, Napalm Death наприклад» мабуть чули всі, та ще й по декілька раз. Для когось це просто спогади з бунтарного школярства/студентства, а для когось і сьогодні еталон брутальності. Попри всі суперечки, Napalm Death зробили великий внесок в розвиток світового металу, поклавши початок такому напрямку, як Grindcore, та встановивши пару рекордів.

Napalm Death не вперше завітали в Україну, та не зважаючи на це бажаючих відвідати їх концерт 24 лютого виявилось не так і мало, і просторий зал Bingo не виглядав порожнім. В якості аперитиву розігрівати апетит вийшли мабуть найвідоміші детстери України Fleshgore. Хлопці з завданням впорались на відмінно, роздавши якісного, злого та брутального дезу. Що цікаво, «кухня» у Fleshgore здавалась кращою за ту, що була встановлена для хедів.

Стосовно виступу винуватців вечірки, то за останні років 10 майже нічого не змінилося, це був типовий Napalm Death, з кулеметними бласт-бітами, несамовитим Mark «Barney» Greenway та грубим брутальним потоком справжнього «м’яса». В той же час «Напалми» досить сильно відрізняються від тисяч гуртів, що грають в тому ж напрямку, дякуючи пізнаваному вокалу та оригінальній поведінці на сцені вокаліста Mark «Barney» Greenway. Всі ці атрибути були присутні і на черговому київському концерті. Якщо переглянути відео їх виступу наприклад на Wacken Open Air 2009 та порівняти з останніми шоу, в тому числі і київським, то міняються хіба що декорації та трек-лист.

Стосовно самого звуку, то цього разу він не порадував. Барабани звучали чітко, було чутно кожен удар по кожній точці, до вокалу теж претензій немає. А от гітара з басом зливались просто в суцільний гул, майже не читалась жодна нота. Зрозуміло, що це не хард-рок, та в свою чергу гітарний стрій і рифи Napalm Death не настільки важкі, щоб перетворюватись в кашу. Навряд чи це провина музикантів або звукорежисера, з огляду на їх величезний досвід. Найімовірнішою причиною є не найкраща акустика залу, по якому істотно «гуляє» звук та додає чимало реверберації, та і апаратна частина вже давно не оновлювалась. І все ж ця прикрість не завадила гурту розкачати фанів на повну та влаштувати вечір брутального, грубого і безкомпромісного металу.

Текст: Strike
Фото: Артем Пронов