Якщо б мене хтось спитав, яка найочікуваніша подія цієї весни – я б без сумніву відповіла: концерт Тар’ї Турунен. Відома рок-діва проїхала туром містами України, її з захопленням зустрічали у Харкові, Києві, Дніпрі та Одесі, а фінальним акордом українського міні-туру став Львів. Культурна столиця ще раз підтвердила це звання, зібравши фанів Тар’ї не лише з України, а й з близького зарубіжжя.
Гарна погода (на диво, бо кілька днів до того було холодно, Львів заливали дощі) спонукала декого вже з обіду формувати невеличкий натовп біля «Малевича», де мав відбутися концерт, а саму співачку – гуляти містом, вдало ховаючись від особливо активних фанатів 🙂
І ось нарешті двері до клубу відкрито, мандраж все ще не відпускає, в голові досі крутиться думка, що може то все ж таки сон… Доки на сцену не виходить гурт сапорту. Serpentyne – британці, яких Турунен обрала для підтримки свого туру, грають у жанрі симфонік-фолк-рок-метал, видали за 9 років свого існування 4 альбоми і вже встигли побувати на розігріві у Тар’ї та Stratovarius під час їх туру “A Nordic Symphony 18”. Мішанина стилів не заважає гурту бути досить цікавим, а музикантам – харизматичними. Вокалістка – дзвінкоголоса валькірія Меггібет Санд, володіє класичним сопрано, що чудово поєднується з волинкою Вогана Грандіна, ритм тримають ударник Джон Хейтвейт та басист Нігель Міддлтон, але найбільшої харизми та мімімішності гурту додає гітарист Лі Віллмер, який цього разу не шкодував посмішок та сил, щоб підірвати зал!
Шкода, що сапорт відіграв лише чотири композиції, хотілося б послухати їх довше, але світло в залі згасло, і всіх знову взяв мандраж від однієї лише думки, що на сцену зараз вийде ВОНА.
Кілька хвилин для переналаштування техніки – і хтось у залі не витримує, з різних кінців лунають вигуки «Тар’я – Тар’я – Тар’я!». Під сценою вже просто пританцьовують найвідданіші фани, заглядаючи то в один бік куліс, то в інший. І ось… Доволі складно описати мої перші враження, коли я побачила, як на сцену за Алексом, Крістіаном та Кевіном виходить Макс Лілья. Саме в той момент я зрозуміла, що цей концерт буде насправді найбільш пам’ятним особисто для мене. Сама Тар’я вийшла на сцену у шкіряному костюмі, який впродовж концерту двічі змінила. Незмінними залишились височезні підбори, які все ж не завадили рок-діві активно пританцьовувати і стрибати, ніби святкуючи завершальний концерт українського туру.
Справжнім подарунком було акустичне привітання для фанатів-матусь із днем матері – пісня, яку Тар’я присвятила своїй мамі, а також “I Walk Alone”, де себе чудово показав Макс з віолончеллю. В залі одразу стало так затишно, ніби то і не рок-концерт зовсім, а маленький квартирник. Але так тривало недовго: Тар’я знову розпалила шалену енергетику, басист та гітарист бігали сценою, немов скажені – такого драйву «Малевич» не бачив вже давно. Ще більш нереальним концерт зробила фраза українською. Вже перед останньою піснею Тар’я раптом видала «Ви відпустите нас додому?», на що фани відповіли гучним «Ніііііііі!». Приємно було чути, що співачці сподобалося наше місто, і вона хоче знову сюди повернутись.
Повний фоторепортаж за посиланням: https://flic.kr/s/aHsmDxTztJ
Загалом, емоції від концерту улюбленої фінки ще досі вирують у моїй голові, важко виокремити щось, чим можна було б поділитися, тому наступного разу, коли буде можливість – відвідайте концерт Тар’ї Турунен, і ви не пошкодуєте!
Фото: Юрій Зимовін
