Сім гуртів, що грають в щонайменше п’яти різних жанрах, нагороди в трьох номінаціях, одна спеціально запрошена команда та повна зала глядачів, готових відриватись під все це до останнього. Саме таким є рецепт успішного проведення головної (і єдиної) музичної metal-премії України – The Best Ukrainian Metal Act.
Вже за традицією, наприкінці року в столичному клубі Bingo відбувається церемонія нагородження досить самобутньої музичної премії. І якщо зі слів «музична премія» ви уявляєте собі пафосну закриту вечірку з купою запрошених VIP-гостей в смокінгах та недолугими номерами на сцені, то забудьте. BUMA – церемонія іншого ґатунку! Це справжній рок-концерт, чесний та відкритий, на якому по-справжньому можна оцінити номінантів або навіть відкрити для себе нові імена (якщо, звісно, з якоїсь причини хтось з номінантів залишився для тебе невідомим).
А оцінити дійсно було з чого. З самого початку високу планку своїм виступом поставили хлопці з Києва Bojevilla. І незважаючи на те, скільки драйву та емоцій було на сцені, гітаристу Артему Міняйлу явно було того замало, тому в певний момент він опинився в залі й взяв участь в слемі разом із фанатами. Chasing Embers запам’ятались своїми різнобарвними та різностилевими костюмами (наче вони щойно пограбували магазин для аніматорів), а також досить цікавими експериментами з електронною музикою, яка дійсно досить органічно вписалась в загальний стиль гурту.
Після них естафету підхопили одесити Septa зі своїм скаженим вокалістом Євгеном Тимчиком, який міг би отримати спеціальну премію як найактивніший фронтмен року – встигнути за ним було не так просто. Гурт виступив з новими треками зі свого нещодавнього релізу ‘Bitten by the Serpent of the Kingdom of the Spirit’ , який крім того проходив по номінації на найкращий альбом. Чимало людей прийшло підтримати саме їх, і було помітно, що одесити мають досить значну фан-базу в Києві.
Між виступами гуртів оголошувались переможці номінацій, яких визначила заздалегідь експертна комісія – музичні журналісти та спеціалісти у галузі виробництва кліпів. Одразу після виступу Septa зі сцени оголосили «найкраще метал-відео»: у шорт-листі було представлено 6 кліпів українських гуртів, з них два – гурту Jinjer, а також по одному від Motanka, The Nietzsche та 1914. Але «зірку» у номінації отримали дворазові переможці основної категорії премії – Space of Variations з кліпом на пісню “Razorblade”.
Після чого вже Чумацький Шлях на сцені показали справжнє шоу з лазерними спецефектами та дим-машиною: коли з черепу чи то козла, чи то косулі (тут я так до кінця й не розібрався, сподіваюсь мене поправлять), який за сумісництвом є маскою, починає валити дим, а Сергій Строян надягає рукавиці з лазерними променями. Виглядає це все досить епічно, незважаючи на те, що ефекти здаються досить простими у реалізації. А головне – це справляє враження на аудиторію та дійсно запам’ятовується.
Гості із Запоріжжя Hell:on були, певно, найважчим гуртом того вечора: вони привезли з собою порцію справжнього українського death metal. Їх шоу не відрізнялось великою кількість сценічних ефектів, але сама музика та перформанс змогли передати потрібну атмосферу та занурити глядача у «Just Pure Fucking Metal», який є есенцією їх творчості.
Наступними готувались до виступу немаловідомі вже гості з Волині. Гурт, що своїм стилем поєднання фольклорних елементів та сучасного металу отримав визнання не лише в Україні – Motanka. Але перед тим, як хлопці порадували своєю присутністю на сцені численних фанатів, що зібрались в залі саме на них, зі сцени залунала приємна музика в стилі ambient. Як з’ясувалося пізніше, музика ця – авторства барабанщика гурту Дмитра “Svarog” Дяченка. Тож якщо комусь було цікаво, ви тепер знаєте, де шукати. Сам же виступ був як завжди на висоті – помітно, що музиканти просто трансформуються на сцені, а сам концерт схожий на якесь містичне дійство, енергетика якого зачаровує та не відпускає ще довго після виступу.
Трохи розвіяти чари вийшли ведучі того вечора – Влад Ляшенко та Ілля “Боббі Ролл” Песоцький – для того, щоб оголосити переможця в номінації «найкращий метал-альбом». Тут в шорт-листі від кожного гурту було представлено вже по одному альбому, а саме: Backchat з альбомом ‘Backchat’, Jinjer з альбомом ‘Macro’, Motanka з альбомом ‘Motanka’, Septa з альбомом ‘Bitten by the Serpent of the Kingdom of the Spirit’ та Vovk зі своїм дебютним ‘Lair’. Перемогу ж здобули White Ward з альбомом ‘Love Exchange Failure’.
Після зі цього на сцену вийшов найменший за кількістю учасників колектив вечора – київське тріо Vovk. І нехай їх кількість не дасть вам засумніватись в їх можливостях. Своєю дикою сумішшю стилів post-hardcore, stoner та progressive rock, запальними рифами та мелодичними вставками хлопці захопили увагу аудиторії та тримали до останнього. Незважаючи на те, що виступ міг здатись надто коротким, але насправді це лише перше враження – пісні у хлопців тривають іноді по 9 хвилин! На одній з них – “My Own Private Thoughts” – спеціальним запрошеним гостем вже за доброю традицією став Ігор Сидоренко з гурту Stoned Jesus.
Як вже заведено на The Best Ukrainian Metal Act, заключним гостем виступають переможці минулорічної премії, тому цього року хедлайнерами вечора стали Velikhan. І тут вже можна відзначити витривалість аудиторії: від початку концерту пройшло вже майже 5 годин, але попри це народ «ковбасився» під хедлайнерів так, наче прийшла нова зміна. З іншого боку, під таку музику та подачу важко залишатись нерухомим. Velikhan своїм виступом вдихнув в людей нове життя та зарядив енергію – як мінімум для того, щоб вистачило сил дочекатись результатів голосування.
Що ж до найголовнішої номінації премії – «найкращий метал-гурт року за версією The BUMA», переможця визначали глядачі безпосередньо під час концерту, і результат цього голосування не став сюрпризом для більшості глядачів: перше місце посів гурт Motanka, на другу сходинку протоптали собі дорогу хмельничани Чумацький Шлях, а третіми стали вже неодноразові номінанти премії, одеський гурт Septa.
Посилання на альбом: https://flic.kr/s/aHsmKjuzDU
Таким чином, цього року всі призові місця забрали собі гурти з різних міст України, що є досить позитивною тенденцією (команди з регіонів набирають обертів!), як і той факт, що більшість гуртів, представлених на премії цього року, засновані менше п’яти років тому. Тож можна сказати, що українська важка сцена розвивається все більш стрімкими темпами.
Фото: Анастасія Адамчук
