Way Station: прем’єра відео та міні-інтерв’ю

Нещодавно український пост-рок гурт Way Station відіграв концерт в Києві разом з відомим японським гуртом Mono. Kirai gigs зняли для хлопців чотири атмосферні multicam-відео з цього виступу, і до їх релізу ми поспілкувалися з лідером гурту Микитою Юдіним у форматі міні-інтерв’ю.

Way Station: роздуми про український та світовий пост-рок та live-video із клубу ‘Atlas.

Виступ із Mono – як це було?

Для нас це було одним з найважливіших виступів за всю історію гурту. Адже жанр пост-року в Україні непопулярний, і кожен наш концерт в рідній країні – це ціла подія! Ми боремося за право бути почутими. І щоб більше розповісти про себе і про український пост-рок, ми зробили красиві лайв-відео нашого виступу.

Розкажи про ситуацію з пост-роком в країні. Наскільки жанр наразі «живий»?

Пост-рок – непопулярний жанр в принципі, але мені здається, ті, хто грають його в нашій країні, мають недостатньо серйозне до нього (жанру) ставлення. Гурти, які грали в Україні пост-рок, зараз або взагалі розпалися, або практично припинили виконувати музику в цьому жанрі. Отже, ситуація невесела.

А взагалі-то пост-рок – це не просто сумна музичка для чорно-білих мемів. Це дуже глибокий та серйозний жанр, який допомагає багато чим ділитися. Головне, щоб було ЧИМ ділитися. Сам по собі жанр – більш ніж живий, в світі постійно з’являється багато нових релізів, і гурти, що грають пост-музику, активно їздять в світові тури. Тільки ось до нас рідко приїжджають.

Складається враження, що раніше було більше тематичних івентів і загалом більше активностей на українській пост-рок сцені. Це справді так, чи більше звичне враження про #Ранішебулокраще?

Є таке… Але, можливо, це стосується не тільки пост-року. У людей зникає інтерес до жанрів, більш популярних 5-10 років тому. Та і взагалі музика 80-х, 90-х була краще! Адже так? Але зараз все змінюється, з’являються нові віяння, нові «фарби», в жанрах стираються межі. Я чую багато «пост-фішок» в іншій музиці, наприклад. Та і сам пост-рок стає іншим.

Все залежить від нас. Ті люди, які раніше займалися організацією тематичних концертів, зараз змінили напрямок своєї діяльності. А можливо, є ті, хто не наважується зробити перші кроки в бік пост-музики, але ми нагадуємо про себе і, може, відродимо інтерес до цього жанру.

Як вважаєш, що буде з пост-роком (загалом, і українським зокрема) у найближчі роки?

Після того, як ми відіграли на розігріві у Mono, а потім слухали їх в залі, я дещо зрозумів. Це «дещо» я гостро відчув, воно мене надихнуло. Я про чесність. Хай там який жанр, чесна музика буде завжди. Колись я казав, що Way Station не хоче прив’язувати себе до жанрових рамок. Ми думали про розвиток та переродження (перетворення) нашої музики в щось нове.

Але зараз це не головне. Головне – зробити все по-справжньому… Не намагатися вигадувати нові жанри, адже люди не слухають жанр, вони слухають музику, яка вставляє, качає… Ті, хто роблять свою справу чесно і від серця, робитимуть це й надалі. І ми – не вийняток.

Maybeshewill оголосили про повернення на сцену. Якщо вони знову приїдуть до Києва, чи чекати, як завжди, Way Station на сапорті?

Ми не проти, якщо нас знову запросять зіграти на концерті з Maybeshewill, з радістю приймемо пропозицію. Мабуть, це вже стає традицією, адже ми вже тричі грали з ними в Києві.

Чим займається WS після виходу ‘The Way Of Minstrel’? Раніше ви оголошували сингл. Це перша листівка майбутнього альбому, чи просто окремий реліз? Коли його чекати?

Після того, як вийшов наш альбом, ми їздили в невеликий тур Україною, грали в декількох містах. Особливо запам’ятався концерт в Одесі. Там ми грали в справжній діючій церкві. Не кожен гурт може цим похвалитися!

Також відбувся сольний концерт в Київському Планетарії. Влітку ми грали на польському фестивалі Inne Brzmienia, де хедлайнерами були Ministry, Alexander Hacke зі своїм сольним проєктом та Lee “Scratch” Perry. До речі, поляки написали в своєму прес-релізі, що ми будемо представляти українську пост-рок сцену. Це круто звучить!

А в майбутньому, звісно ж, у нас з’явиться альбом. Про терміни поки що складно казати. Зараз ми – в активній фазі створення музики до майбутнього релізу.

Титульне фото: Олександра Фурзікова