Amaranthe зарядили енергією та драйвом київських фанів

Цього року декілька гуртів, які виступали в 2018 на різних українських фестивалях, повертаються вже з сольними концертами. Виконали свою обіцянку і Amaranthe, які 9-го березня приїхали з презентацією нового, п’ятого повноформатного альбому Helixдо столиці.

Фото: Сергій Ярошевський

Концерт розпочався із завидною пунктуальністю. Першим вийшов на сцену, як і було анонсовано, колектив Last Union в якості розігріву. Гурт, зібраний музикантами з різних країн, виконує класичний female fronted metal. Проте за весь виступ мені не запам’яталось жодної мелодії, весь матеріал пройшов мимо – як то кажуть, «не зачепило». Також були помітні проблеми зі звуком, а саме конфлікт низьких частот з ритм-гітарою: при сильних синхронних атаках бас-бочки з бас-гітарою в лінії явно виникав «перегруз» і ритм-гітара просто зникала з міксу.

Та з виходом Amaranthe всі проблеми звуку зникли, баланс інструментів та вокалів був чудовий. В 20:30 ввімкнули сценічне світло і запустили інтро, після якого музиканти відкрили сет супер-хітом “Maximize”. Відразу стало зрозуміло, що це буде вибуховий концерт. Повітря зарядилось кіловольтами і мегаватами драйву, що пронеслись вихором по залі та змусили кожного присутнього стрибати під ритм музики. Через певну гнучкість міжповерхової перегородки в центрі залу відчуття було як під час землетрусу, не зважаючи на те, що приміщення було заповнене не більш ніж на 70 відсотків.

Те, що відбувалось на сцені, було схоже на боротьбу стихій в особі виконавців: брутальність, небезпека та хуліганство від Henrik Englund, романтика Nils Molin, та дикий вогонь, кокетство і звабливість Elize Ryd.

Перші сім пісень Amaranthe виконали практично без пауз, і тільки після “Electroheart” зробили невелике привітання, перевели подих і виконали баладу “Amaranthine”, після чого вже приступили безпосередньо до презентації ‘Helix’. Під час виконання треку “GG6” Elize Ryd та Henrik Englund влаштували театральну сварку, яка ледь не дійшла до бійки. Далі прозвучали ще чотири треки з нового альбому, після чого за програмою була «хвилина слави» драмера Morten Løwe Sørensen, який продемонстрував свої вміння, виконавши drum solo. Після ще одного треку з новенького відбулося колективне повернення в ‘Maximalism’, котре було виконано всім залом у вигляді інтерактиву під трек “That Song”, який ритмічно дуже нагадує всім відому тему гурту Queen, де треба тупати ногами та плескати в долоні 😉 Далі прозвучав “Drop Dead Cynical”, і Amaranthe побажали всім доброї ночі та пішли за куліси.

Після наполегливого скандування «one more song» на сцену вийшов розважати зал бас-гітарист Johan Andreassen, намагаючись організувати всіх на предмет синхронного присідання-вставання та вигуків «хей», попутно жартівливо обмінюючись непристойними жестами середнім пальцем з молодими людьми на балконі. Коли «рівень синхронізації» нарешті задовольнив Йохана, Amaranthe повернулись на сцену та зіграли ще чотири треки на біс.  Під кінець виступу Henrik Englund пригостив фанів під сценою залишками вина та пива. Наостанок були традиційне селфі з фанами, кілька автографів щасливчикам та вже справжнє прощання, але з обіцянкою обов’язково повернутися.

Amaranthe | 'Atlas | 09.03.2019

Повний фоторепортаж за посиланням: https://flic.kr/s/aHsmBCjyAz

Setlist:

  1. Maximize (‘Maximalizm‘, 2016)
  2. Digital World (‘Massive Addictive‘, 2014)
  3. On The Rocks (‘Maximalizm‘, 2016)
  4. 000.000 Lightyears (‘Amaranthe‘, 2011)
  5. Hunger (‘Amaranthe‘, 2011)
  6. Invincible (‘The Nexus‘, 2013)
  7. Electroheart (‘The Nexus‘, 2013)
  8. Amaranthine (‘Amaranthe‘, 2011)
  9. GG6 (‘Helix‘, 2018)
  10. Unified (‘Helix‘, 2018)
  11. The Score (‘Helix‘, 2018)
  12. Dream (‘Helix‘, 2018)
  13. Helix (‘Helix‘, 2018)
  14. 365 (‘Helix‘, 2018)
  15. That Song (‘Maximalizm‘, 2016)
  16. Drop Dead Cynical (‘Massive Addictive‘, 2014)
  17. Call Out My Name (‘Amaranthe‘, 2011)
  18. Fury (‘Maximalizm‘, 2016)
  19. Countdown (‘Helix‘, 2018)
  20. The Nexus (‘The Nexus‘, 2013)