3 березня творці вривових лайвів завітали до Харкова. Це був їх перший візит до цього міста.
Цього разу Україні пощастило аж тричі – в рамках туру “Stop The Clocks” британці відвідали Львів, Київ і, власне, Харків. Ми сходили на концерт і підготували для вас репортаж про те, як воно було.
З 5 вечору під клубом починають збиратись люди. Для більшості присутніх – це не перший концерт українського туру британців. У розмовах до запуску, зокрема, можна дізнатись, що у Львові, наприклад, був міні-розігрів, техніки зіграли кілька пісень, а у Києві – масовий краудсьорфінг. У Харкові такого не було.
Enter Shikari – гурт, в якого важко визначити конкретний стиль. Вони мішають все зі всім. Альбоми в дискографії стають дедалі легшими за звучанням, проте цього взагалі не помітно на концертах, настільки шалена енергетика вирує довкола. Трек може початись з ліричного вступу, що зал вкривається ліхтариками, а під кінець вже люто розривати публіку. Це ще раз підтверджує «заслужене звання» однієї з найкращих живих команд, яким наділили гурт музичні критики.
Хоча напружений графік (це був третій підряд виступ в українській частині туру) дався взнаки. Неозброєним оком видно було втому музикантів. Рау вже не танцював своїх фірмових танців (хоча це можна списати на маленьку сцену), «в народ» пішов тільки гітарист. І грав, стоячи (!) на руках людей. Так-так, це не метафора. Є в гурту така фішка, розмивати межі між сценою і публікою. За концерт ледь не половина гурту може «поїздити» по руках слухачів.
Shikari цього разу відкинули вбік загравання з публікою, хоч іноді хизувались знанням українських слів, що діє завжди як мед на душу фанатам. Вся взаємодія відбувалась у піснях. А ще вони люблять робити «ударний» 10-хвилинний марафон, коли грають 4 треки без зупинок. Таким чином великий сет-лист (приблизно 25 треків) вони примудрились зіграти години за півтори. Харкову дістався ексклюзив – “Slipshod”, якої не грали в Києві і Львові.
Кожен концерт гурту – в певному сенсі організоване міні-божевілля. Хай і в межах маленького залу-тисячника. Кожен концерт – вир емоцій, відриву і інших слів, якими щедро приправляють постконцертні публікації в соцмережах фани. Це банально і пафосно звучить, але це дійсно так. Піти на Enter Shikari варто хоча б тому, щоби побачити цей дивний футуристичний синтезатор з радаром, символ останнього альбому “The Spark”. Або щоб впевнитись, чи не брешуть музичні критики у возвеличенні іх живих шоу. Тому, навіть якщо ви не знаєте жодної їх пісні, радимо хоч раз побачити це на власні очі.
Фото: Geometria_Kharkov
