Замість епіграфа – перефразування відомого прислів’я.
«Якщо Магомет не йде в Тернопіль, то Файне Місто приїде до нього».
Коронована зараза, що вирує по планеті, змусила відчути, що криється за поняттям «пустопорожнє» в сенсі музичних івентів. Карантин скасував усі фестивальні заходи, залишивши нас на «дієті» онлайн-виступів.
Тож орги відомого фесту Файне Місто пішли на відчайдушний крок та відправили по 14 містам України роад-фест КайФАЙНЕмо. Три гурти – Motanka, Epolets та Space Of Variations – за підтримки місцевих музикантів подарували наприкінці літа живе свято фанам по всій країні. Перш за все респект і уважуха оргам: якщо врахувати 15 концертів по дві сотні відвідувачів (а більше заборонили карантинні вимоги), то в сумі маємо вже непоганий фест, але я розумію, що з комерційної сторони – то, вірогідніше за все, є чистої води альтруїзм. Ви нагадали про себе, а ми насолодились живим виступом.
Посилання на альбом: https://flic.kr/s/aHsmQynJ4t (Фото: Яна Кириченко)
Окрема подяка звукачам, які налаштовували звукове обладнання. Опен-ейр та лоу-бюджет – зовсім несумісні поняття, а озвучити відкритий простір мінімальним ресурсом – то вже не просто технічна досконалість, а мистецтво. Нарікань до звуку не було ніяких. Ну, може трохи занадто висунулась вперед бас-бочка, хоча і її гупотіння додавало певного драйву. З вокалом було трохи гірше, але то вже не провина техніків – про це згодом.
На жаль, сімейні обставини не дозволили мені почути усі гурти – я ледве встиг на Motanka. Мабуть, у когось з Мотанки родичи працювали на залізниці, бо то – ледь єдиний гурт на моїй пам’яті, що завжди починає свої виступи точно за розкладом. Отже, о 22:10 я опинився у фанці… І не тільки тому, що весь газон «Механіки» – то і був фан-зона, і не тільки тому, що глядачі навколо мене були справжніми фанами… А тому, що я сам вже записав себе до фан-клубу цієї Мотанки 🙂
Про місце події варто згадати окремо. Це відомий для харківських концертних фанів майданчик – Арт-завод “Механіка. Інша Земля”. Такий собі модний лофт, який відомий нашим читачам з фестів Metal East: Нове Коло. Галявина із зеленою травичкою газону, гірлянди Едісона, шезлонги і крісла-мішки для сидіння та пиво… Що ще потрібно для повного щастя? Motanka!
Це вже мій другий похід на виступи цього гурту – про минулий, що відбувся в Харкові восени, я вже писав, тож виступ на «Механіці» мені було з чим порівняти. Хлопці впевнено опанували сцену: вміло рухаються, налагодили спілкування з фанами, а головне – тримають увагу глядачів, то роблячи перерви з коротенькими промовами, то навпаки без жодної паузи починаючи нову композицію. Минулого разу я докоряв, що, мовляв, годі «ходити у підстрелених штанцях» – треба залишати куцу сцену маленьких клубів і виступати на великих майданчиках… Отже, відбулось: Motanka, хоч і на невеликому фесті, але хедлайнер, і сцена вже не мала.
Я також пам’ятаю їх онлайн-виступ у студії. Радувати фанів під час карантину – то добре, але акустичний формат і тихенький спів – то не про вас… Motanka – це гучно, драйвово, і під відкритим зоряним небом!
Як на мене, до повного перфекту треба удосконалити техніку співу… Чистий вокал у Віктора – неперевершений, а от скрім цього дня не дотягував: якби не допомога друзів, то частина пісень була б у провалі. Я розумію, що співати двома вокальними техніками одночасно – то професійне мистецтво, але якщо воно виходить добре на записі, а на концерті – «так»… То це, мабуть, або втома від туру, або в той день був «не в голосі». Але ж усі розуміють, що коли зростає популярність – то і тури будуть довшими, і слухачі більш прискіпливими.
Про сет-лист нічого не буду писати, бо фестивальний формат виступу є таким, що раз-два-три хіта – і концерт завершився. Безумовно, звучали і “Босими Ніжками”, і “Ой ти моя Земле”, під яку мій онук може хоч весь день гасати, кружляючи у ритуальній круговерті, і, безумовно – “Верба”… Чекаю на той час, коли сама пісня буде розтягнута хвилин на 10, бо зі сцени буду звучати: «Верба, верба…», а зал весь час співатиме: «само-о-отня верба-а»… Бо а як же без хорового співу на метал-сцені? У кожного гурту є свій «дим над водою», який вони будуть співати, навіть якщо доведеться виїжджати на сцену вже у інвалідних візках… 🙂
Тож довгого і плідного творчого життя тобі, Мотанко, та нових хітів. А до речі, де новий матеріал? Я цей вже вивчив! 🙂
Посилання на альбом: https://flic.kr/s/aHsmQxZcEq (Фото: Максим Кисловський)
Про КайФАЙНЕмо тур у Черкасах читайте тут.
Текст: ДядьКость, що з Темної Сторони
