Carcass – Torn Arteries

Цієї осені ще одні британські легенди роблять новий реліз. Цього разу після восьмирічної перерви в Carcass виходить новий альбом Torn Arteries’.

На відміну від Iron Maiden, які приховували інформацію про випуск альбому, у Carcass були передумови до його виходу: у 2019 – сингл”Under The Scalpel Blade”, а в жовтні 2020 – EP Despicable’. Власне, Torn Arteries’ теж мав вийти раніше, проте пандемія та інші пов’язані з нею неприємності відклали його появу. Назву теж обрали не випадково – це данина поваги першому ударнику Ken Owen, бо так називався його перший музичний проєкт ще до створення Carcass.

Відверто кажучи, новий альбом викликає збентеження. З одного боку, це абсолютно точно Carcass – м’ясо, цікаві рифи Bill Steer, потойбічний рик Jeff Walker і його ж досить глибокі, багатослівні тексти (не варто також забувати про гітариста Tom Draper, який грає в Carcass із 2018-го). З іншого, якщо ви чекаєте виключно м’ясного звуку і брутального Death Metal, то можете розчаруватися – тут дуже багато елементів groove, а переважна більшість пісень написані в середньому темпі.

Уже з першої пісні, “Torn Arteries”, стає зрозуміло, що таке Carcass станом на 2021 рік: Groove, що переходить в Death і назад, Daniel Wilding періодично видає бласт-біти, а Bill Steer грає чудове соло. Наступна, “Dance Of Ixtab”, знижує темп і звучить аж якось несподівано мелодійно. Тим не менш, тут відмінний риф, та й загалом пісня чіпляє. “Eleanor Rigor Mortis” починається швидким олдскульним Thrash Metal, однак різко переходить у повільний Groove/Death і повертається до швидкого темпу тільки під кінець, з плавним переходом у “Under The Scalpel Blade”, яку можна було почути в минулорічному EP.

Любителі старого Carcass, безперечно, зраділи першому синглу альбому “Kelly’s Meat Emporium” – три з половиною хвилини брутальности і м’яса. А ось майже десятихвилинна “Flesh Ripping Sonic Torment Limited” вже більш різноманітна: неквапливий похмурий вступ, звук поступово стає потужнішим, темп зростає, і скоро це стає похмурим Death Metal. Проте, потім темп падає ледь чи не до Sludge, лунає невиразне соло і все починається спочатку, а під кінець пісні основна тема різко змінюється.

“In God We Trust” (чотири слова, які найменш за все очікуєш почути від такого гурту) теж починається оманливо повільно й мелодійно, але скоро переходить у брутальний і рівний death із несподівано ліричним соло та знущальними оплесками. Впевнений, що на концерті вона звучатиме пречудово. Також схожа знущальна ліричність звучить у “Wake Up And Smell The Carcass – Caveat Emptor”, досить швидкій і брутальній пісні.

“The Devil Rides Out” – проста й дієва композиція з похмурою атмосферою, хоча, варто зауважити, що звучних соло і Groove тут не бракує. Ну а завершується альбом теж мелодійною (навіть неочікувано) “The Scythe’s Remorseless Swing”, яка пізніше перетворюється на швидкий Death, хоча разом з цим у гітарному соло все ще лишається плавність.

Можливо, Torn Arteries когось і розчарує. Та на мою думку, тут безліч речей, яких чекали від Carcass довгих вісім років. Разом з тим варто віддати гурту належне, бо альбом вийшов щонайменше цікавим. Та й загалом він хороший. Можливо, не шедевральний (а від Carcass найчастіше очікують саме шедеврів), але хороший. То, може, справа не в самому гурті, який намагається рухатись уперед (чи хоча б не стоїть на місці), а в нашій ностальгії?

‘Torn Arteries’ вийде 17-го вересня на лейблі Nuclear Blast.

Текст: Droll
Переклад: Danka Popova

English: Antichrist Magazine


Якщо Вам подобається те, що роблять Daily Metal і Радіо GARTA, Ви можете підтримати нас на Patreon.

Become a Patron!