Чи є життя після Radio Submarina?
Як працює та чим живе популярна нині Рок-Школа?
Зарплата для викладачів у 40 тисяч гривень – міф чи реальність?
Про це та багато іншого напередодні фіналу School Bands Battle 2019 поспілкувалися із Денайсом Дорофєєвим.
У лютому цього року стало відомо, що ти йдеш із Radio Submarina. Не сумуєш за місцем біля ефірного мікрофону? 🙂
З Radio Submarina неможливо піти, ти тільки можеш зійти на берег (сміється). Що я й зробив. Завжди поважав виконавців, які знаходять в собі сили звалити, коли починають писати гірше. Був час – горів, а потім почав тліти… Не люблю я цього. Я люблю працювати 24 години на добу. Рішення далося не так просто. Тим не менш, я вдячний всім тим супергероям, хто мене оточував тоді: Тому, чиє Ім’я не можна промовляти вголос, Джокеру та Бетмену. Це було дуже круто. Чимось схоже на світ з книжок Хантера Томпсона, чимось на кінострічку “Рок-Волна”. Особливо коли ми, проводячи рок-дискотеку, рятували із Владом Ляшенко палатку Radio Submarina на фестивалі Файне Місто під невщухаючою зливою і грозою. В колонках продовжував грати Slipknot, люди місилися у багнюці… В майбутньому обов’язково напишу про це книгу. Ну і, завдячуючи рокам діджейства, я завів знайомства, які мені дуже допомагають сьогодні. Не в плані кумовства, а в плані налагоджування зв’язків між різними поколіннями рок-музикантів, організаторів, журналістів. Я далі поясню, про що йде мова.
Що привело тебе у Рок-Школу? Створенням якої магії ти займаєшся у рамках цього проекту?
За освітою я – педагог. Ну а якщо ми про магію, то привела мене сюди сила провидіння. Сергій Любинський (Knob) мені якось показав свої хіп-хоп мінуси, я спробував під них щось начитати, і він сказав: «Кльово по змісту, але тобі потрібно позайматися ритмікою». Так я опинився на уроках в Рок-Школі. Моїм наставником став Андрій Литвиненко (MegamasS, Velikhan) ми почали писати хіп-хоп (чи гіп-гоп, судячи із сучасних правил транскрипції).
Потім познайомився із директором школи Володимиром Бульбою. Й він мені запропонував допомогти їм із наповненням контентом соцмереж. Я мав дуже приблизне уявлення про те, як все працює, але потім закінчив курси, відвідав кілька конференцій по SMM і пішло-поїхало. Спочатку працював на половину ставки, але потім зрозумів, що хочу робити це повний робочий день.
Я не просто пишу пости в Рок-Школі, я створюю позитивний імідж нашого закладу, наприклад налагоджую зв’язки із пресою та взаємодію між учнями Рок-Школи та українськими рок-гуртами: запрошую виступати у нас в рок-таборах та ставати членами журі нашого щорічного конкурсу Шкільна Битва Гуртів.
Якось ми пішли з учнями на концерт Space of Variations, де на саппорті були їх вчителі з Velikhan. В нас вже купа банд із плейлиста Radio Submarina зіграла у виїзному кемпі в Зазим’ї, де ми базуємось протягом всіх шкільних канікул. Потім діти слухали лонгплей гурту Love’n’Joy і ділилися враженнями на відео. Учасники банди хотіли випустити ролік, але потім щось пішло не так. Мабуть ці юні тролі наговорили там чогось зайвого (сміється).
Ось відвів дітей на державне радіо заспівати кілька пісень. Всі слухачі Радіо Промінь – а, як відомо, ця станція бере у всіх селах України – почули, що існує якась загадкова Рок-Школа. Ще наші учні – гурт Vnature – випустили нещодавно альбом, і він потрапив до ефіру Radio Roks і Радіо Аристократи, про нього написав СЛУХ, а LiRoom навіть включив альбом цих школярів до шістки кращих у березні.
Рок-Школа – це альтернатива класичній музичній освіті або принципово новий формат навчання?
Ні перше, ні друге. Рок-Школа – це школа, яку не хочеться пропускати. Дивіться, ну якщо ти займаєшся рок-музикою, тобі буде цікаво грати ті нудні етюди? Ні! Ти хочеш навчитися грати пісні Nirvana, Rage Against The Machine, Korn тощо. Твоїми викладачами є діючі музиканти зі сценічним досвідом, та досвідом роботи в студії. Це хлопці з гуртів ТОЛ, Тонкая Красная Нить, MegamasS, Velikhan, ТНМК, Fontaliza… Список можна продовжувати. Багато хто приходить до нас у школу після класичної школи, це ніколи не заважає. Може, комусь початкові заняття допомогли здобути впевненість і піти до спеціалізованого навчального закладу.
За цими вивісками по типу «Ми – представники альтернативної системи освіти» або «Навчаємо в новому форматі», скоріш за все, криються аферисти. Класична музична освіта – то класична, а наша – то наша.
Ще одна помилка сприйняття полягає в тому, що Рок-Школу ототожнюють лише як заклад виключно для дітей. Та наш девіз – «навчаємо з 5 до 95» чи щось таке. В Рок-Школі займається наразі більше 1000 учнів різного віку. В нас є шестирічні басистки та сімдесятирічні барабанщиці. Я не жартую. Багато хто з людей – вдень на офісній чи державній службі, а ввечері їде до нас на урок. Але ж, звичайно, основну ставку робимо на виховання молоді.
В країні ще в багатьох батьків, я вам скажу, існують стереотипи, що нібито рокер – то якійсь «обісцяний обриган в косухє». Він п’є, курить та лається матом. Але то таке. Сумно, та діти практично не слухають україномовний рок, тому що представники цієї сцени – від 90 до 100% – брехуни. А діти чують фальш в їх словах. Вони вірять кращим представникам альтернативної сцени, таким гуртам як Velikhan, Space of Variations, Stoned Jesus, Sasha Boole, Sinoptik, особливо люблять Jinjer. Та всі вони співають англійською. І все ж здебільшого ми намагаємося розвивати в них гарний музичний смак, тож вони слухають якісних західних виконавців, а не «гівнарів», і це чудово. Ви можете знайти в їх плеєрах Gojira і водночас Anderson Paak, Kendrick Lamar чи ДахаБраха.
Ходять чутки, що вчителі Рок-Школи заробляють до 40000 гривень. Це вже схоже на мрію освітньої реформи! 🙂 Як вам це вдається? І наскільки при цьому є доступними ціни на навчання?
Якщо бути чесним, то якби вчителям дозволялося мати стільки ж годин на викладання, скільки викладають наші, то може б вони також заробляли такі ж гроші. Деякі наші педагоги, як-то Артурчик Михайленко – який, до речі, закінчив дистанційно Берклі (!) – працюють з 8 ранку до 10 вечора. Та все ж, нехай поки лише в нашому приватному навчальному закладі, але ми здійснили задум щодо того, аби вчитель отримував гідну винагороду за свою працю. Розумієте, немає більш гідної професії в житті.
Щодо цін на навчання, вони коливаються від 250 до 500 грн. за годину. Є абонементи, які дають знижку на навчання й додаткові бонуси, як-то самостійні репетиції (в класі без викладача) чи участь в заходах по типу Rock Weekend. Судячи з власного досвіду, то мені було достатньо одного уроку на тиждень у викладача, щоб за рік значно вирости в розумінні ритму й навчитися писати реп. Тож 1000 грн. на місяць, з цього можна почати. Київські діти трохи ледачі, є таке. Якби Рок-Школу було засновано в моєму рідному Мелітополі, наші юнаки б торгували квітами, аби потрапити на урок. Це я вам гарантую (сміється). А ще в нас є спеціальна програма, згідно з якою ми відбираємо талановитих дітей і навчаємо їх або безкоштовно, або зі знижкою, скажімо у 50%.
Яким чином обирається репертуар для учнів школи? Наприклад, приходить дитина (чи доросла дитина :)) і каже: «Хочу грати blackened death metal»…
Ну то ще спробуй заграй. Там такі «технарі», ці блекери. Але ж, звичайно, дитина на сайті може ознайомитись із біографією викладача та обрати собі педагога зі схожими музичними вподобаннями. Переважна більшість вчителів має такий підхід: вони знайомляться із музичними смаками юнаків, допомагають їм зіграти пісні їх улюблених Cradle of Filth (наприклад). А вже потім впливають далі на їх музичні смаки. Може дійти до того, що вчорашній блек-металіст стане фаном Oasis. Хто знає? Розумієте, діти – такі ж самі особистості, як і дорослі. Вони, як казав Леонард Коен, «до 12 років пам’ятають минулі життя та розмовляють зі звірами і птахами». Ми повинні прислуховуватись до чистих позовів їхніх сердець, а не ламати їх мрії та казати: «Ні, ти не слухай Metallica, йди краще математику вчи». Ми кажемо: «Йди вчи математику під Metallica».
А як щодо «довколамузичного» навчання? Ви вчите дітей і дорослих грати і створювати музику, а чи вчите їх доносити свою творчість до аудиторії?
Я скажу вам дуже просту річ. Доносити свою творчість до аудиторії – то справа не музикантів. Цим займаються люди, для яких то є професія. Для музиканта важливо бути висококласним музикантом, мати щось в душі, нести це людям, а якщо вони стануть самодостатніми та самобутніми – їх обов’язково помітять. Головне – не робити неправильних кроків. Всі ці загравання із владою чи з громадською думкою. Нафіг це! Подивіться, як розвинулась наша сцена за останні роки. Jinjer вже тусять з Андреасом Кіссером із Sepultura, який є їх палким прихильником. В готелях Південної Америки Таню Шмайлюк виводять через чорний хід, бо фанати чекають її з ранку до ночі на вході.
Найближчим часом я обов’язково проведу для учнів лекцію «Соцмережі для музикантів», але головною моєю тезою буде: «Завоюйте собі армію в 30 000 прихильників, і ви зможете зламати будь-яку систему координат».
Дитяча конкуренція – доволі тонка штука, а музичні конкурси – доволі неоднозначна. У рамках School Bands Battle змагаються між собою саме дитячі/підліткові рок-колективи. Як ви підтримуєте доброзичливу атмосферу «поза сценою» та чи намагаєтеся зробити так, щоб «ніхто не пішов ображеним»?
Дана Заюшкіна казала, що коли вони відвідувала дитячі вокальні конкурси, то мама їй казала: «Дано, то не конкурс, хто краще, то просто діток запросили заспівати їм одну й ту ж пісню!» Але School Bands Battle або Шкільну Битву Гуртів ми не позиціонуємо як перемогу будь-якою ціною. Звичайно, особливо у фіналі, батьки можуть зірватися на емоції, але ми зі сцени постійно промовляємо, що наше головне завдання в тому, що діти мають нагоду побувати на святі музики та отримати сценічний досвід.
Кожен з гуртів-учасників фіналу отримує два live-video зі своїх виступів від чуваків з Kirai Gigs, переможці – професійне обладнання, включно із мексиканською гітарою Fender Jaguar, безкоштовний запис в студії, фотосет, прямий ефір на радіо. Може, для когось це звична справа, але ви тільки подумайте: кожен дитячий гурт із нашої країни може записати ролик на смартфон, надіслати його нам й потрапити на сцену такого крутого сценічного майданчика як MonteRay Live Stage.
Під час першого півфіналу я казав юним рокерам: «Діти, кілька днів тому тут грали Algiers, а тепер ви. Цінуйте це!» Всі оцінки журі суб’єктивні, але щоб вони були максимально об’єктивними – ми запрошуємо стати суддями авторитетних знавців. Цього року ними стали Сергій Кузін із Radio Roks, Влад Ляшенко (Інша Музика, Radio Submarina), Ігор Сидоренко (Stoned Jesus), Ігор Панасов (Karabas Live), Максим Сердюк (СЛУХ) та багато інших.
Приходьте 19-го травня в київський MonteRay: побачите наживо, як діти сьогодні вміють круто грати рок. То буде справжнє свято.
І ще хочу сказати, що мені дуже допомогли слова, які я чув від Влада Ляшенка: «Концерт повинен давати прибуток». Тож ми так організували рекламну кампанію, що навіть відбіркові тури нам вже практично «відбили» оренду клубу, а на фіналі очікуємо аншлаг. Директор Рок-Школи, до речі, звичайна людина, їздить на старенькому «Ланосі», сидіння якого всі у шерсті його песика Роккі. А ми не беремо ніякої платні за участь дітей у School Bands Battle, так що все в нас дуже True.
Які принципи лежать в основі ідеології Рок-Школи? У що ви вірите та що намагаєтеся нести у світ?
Нове в мистецтві – то перш за все новація духу. Нове мистецтво починається не з нових форм, воно починається з новою людиною. Маловиразна музика свідчить перш за все про байдужість автора, про його непричетність до життєвих проблем. Рок-музика грає небачену раніше роль у зближенні молоді, яка може відчути себе значною силою у суспільстві. І всі ці розідрані джинси, довге волосся є ніщо інше як протест проти фальшивих цінностей. Перефразовуючи поета Йосифа Бродського, можна сказати наступне: «Молоді люди, які слухають Pink Floyd, Led Zeppelin та Gojira ніколи не вистрелять в спину своєму товаришеві». Оце і є наша ідеологія.
Зустріч School Bands Battle на Facebook: https://www.facebook.com/events/347192899339822
