A Pale Horse Named Death – Infernum In Terra

У 2010-му Sal Abruscato, колишній ударник Type O Negative і Life Of Agony, заснував власний гурт під назвою A Pale Horse Named Death, де продовжує багато того, що робив покійний Peter Steele – пронизливий, меланхолійно-депресивний doom metal з глибокими текстами, повними безвиході та ненависті до себе. На самому початку 2019-го гурт видав свій третій альбом з досить-таки пророчою назвою When The World Becomes Undone’, ну а два роки потому вийшла нова платівка Infernum In Terra’.

Безперечно, в Inferum In Terra’ знайдеться все, чого прагнуть фани doom і gothic metal: важкість, меланхолійні рифи, пригніченість і похмурість – усе це присутнє в кожній ноті. Однак, у цьому релізі A Pale Horse Named Death подають це значно різноманітніше, ніж раніше. «Останній альбом був трохи більш поспішною роботою, аніж попередні, – розповідає Sal. – Що мені подобається в новому альбомі, то це свіжа обкладинка, свіжий підхід та свіжі ідеї – усі пісні були написані минулого року. Я додав значно більше інструменталу: духові інструменти, оркестрові дзвони, піаніно та багато інших речей, що підкреслюють гітари. […] Я не надто турбуюся про те, як це звучатиме вживу, бо зараз мені важливо, щоб це добре звучало в записі».

В альбомі дев’ять пісень, інтерлюдія “It’s Done”, що більше схожа на молитву під похмурі церковні дзвони, та атмосферне інтро “Infernum”, яке цілком відповідає своїй назві. І перший же трек “Believe In Something (You Are Lost)” дає усе, що ми очікували від гурту: повільний протяжний риф і так само тягуча мелодія – тут можна знайти відголоски Paradise Lost і, наприклад, Alice In Chains. До речі, перший сингл “Reflections Of The Dead” з чудовим приспівом, що швидко запам’ятовується, також нагадує Paradise Lost не тільки непривітною та темною атмосферою, але й музикою загалом, хіба тільки вокал Sal повертає слухача із Галіфаксу до Нью-Йорку.

Важка й повільна “Cast Out From The Sky”, що йде в sludge, будується навколо ударних Chris Hamilton – цікавий патерн, на який вже зверху накладаються гітари й журливий вокал. Однак, під кінець з інструментів лишаються тільки гітара та клавішні, що докорінно міняє атмосферу пісні – той самий диявол у деталях.

“Shard Of Glass” водночас нагадує і Type O Negative, і класичний doom, який грали ще Black Sabbath (тут навіть вокал трохи нагадує Ozzy). Те саме відбувається в “Two Headed Snake (Propofol Dreams)” і в “Devil’s Deed” – потужних піснях з відмінними гітарними соло Eddie Heedles та Joe Taylor. В останній, до речі, варто виділити також зачіпливий приспів.

Вражаюча “Lucifer’s Son” раптово піднімає нестандартну для гурту біблійну тему. Сам Sal розповідає про це так: «[…] я трохи відійшов від тем відрази до себе, маніакальної депресії та суїцидальних думок у кожній пісні. На жаль, для мене це природньо, вочевидь, на мені якесь прокляття. Ненавмисно я написав кілька пісень на біблійну тематику, а одна з них взагалі описує мій досвід перебування під анезтезією […] Тому нові ідеї, нові теми – особисті, сімейні – усе це є. Я просто не можу писати кожну пісню про страждання та муки особистости».

Ну й закінчується альбом дуже атмосферною та справді печальною “Soul In The Abyss” із прекрасними клавішами, завиваннями вітру та потойбічними звуками на фоні сумовитої музики.

За минулі 12 років A Pale Horse Named Death міцно вкорінились у своїй gothic/doom ніші, випускаючи справді хороші альбоми, хай і з довгими перервами. Але Infernum In Terra’ у порівнянні з попередниками – це великий крок уперед для гурту, якому вдалося покращити своє звучання, нічим при цьому не жертвуючи та нічого не гублячи. І якщо вас накриває осіння меланхолія чи спостерігання світу навколо наводить виключно на сумні думки, то увімкніть Infernum In Terra – вам не полегшає, але це буде в тему.

‘Infernum In Terra’ вийде 24-го вересня на лейблі Long Branch Records/SPV.

Текст: Droll
Переклад: Danka Popova

English: Antichrist Magazine


Якщо Вам подобається те, що роблять Daily Metal і Радіо GARTA, Ви можете підтримати нас на Patreon.

Become a Patron!