Створений Anton Kabanen у 2015 році, цей проєкт невпинно зростає з року в рік, випускаючи релізи та граючи спільні тури з топ-гуртами по всьому світу. Минулого тижня вони випустили третій студійний альбом, який чіпляє і запам’ятовується не менше за попередні.
За кілька тижнів до релізу ‘Dark Connection’ ми зв’язалися з творцем Beast In Black і поговорили про основну тему альбому – кіберпанк, про те, як пандемія вплинула на гурт, а також про те, чому Beast In Black не грають онлайн-концерти.
English version of the interview: https://antichristmagazine.com/interview-anton-kabanen-from-beast-in-black
Дуже дякую, що погодились на це інтерв’ю. Ми розмовляли два роки тому до релізу альбому ‘From Hell With Love’. І ось ми знову тут!
Радий бути тут!
І перше питання: як у вас справи через півтора роки після початку пандемії, і зараз, коли все нарешті повертається до звичного плину речей з релізами і шоу. Чи ви відчуваєте себе зараз краще?
Що ж, я відчуваю себе трохи краще хоча б тому, що альбом завершено. Це велике полегшення. Пандемія не вплинула на роботу, насправді вона тільки допомогла їй. Альбом не був би зроблений, якби не пандемія: через неї ми мали достатньо часу, щоб доробити його. В іншому випадку, він був би готовий у 2023 чи десь там.
Навіть без пандемії, ви зробили другий альбом через два роки після першого. Чи означає це, що вам було потрібно більше часу для третього альбому?
Це залежить від багатьох речей. Коли ти маєш більше часу, ти іноді витрачаєш його більше, навіть якщо тобі це не потрібно. Процес написання пісень завжди швидкий; це більше про сам запис/редагування/продюсування/зведення, особливо зведення, і всі ці речі в студії займають більшість часу. Оскільки я продюсую альбом самостійно, я вирішую, як багато часу на що йде. Через пандемію я принаймні спробував попіклуватися про всі найменші речі, які хотів, і зробити це без поспіху. Але чим більше часу ти витрачаєш на щось, тим важче стає відпустити це. Я думаю, це щось, що сталося з цим альбомом. Але я маю це почуття в певному сенсі зі всіма альбомами. Завжди важко їх відпускати.
Тож чим є ‘Dark Connection’ в музичному плані?
Ви можете почути у ньому всі фірмові речі Beast In Black, з якими ви вже, сподіваюся, знайомі. Ми певним чином розширили їх по частині важкості і синтів, тож тут більше металу, важкості, але в той же час більше клавішних і енергій. Тож ми розширили очікування від нього, скажімо так.
На ‘From Hell With Love’, як ви казали в нашому попередньому інтерв’ю, ви мали пісні, які були написані раніше, наприклад до першого альбому. ‘Dark Connection’ є чимось таким самим, або включає тільки повністю нові пісні?
Так, це щось схоже до минулого підходу. Я завжди починаю процес так – перш за все проходжуся по старим пісням і ідеям, і тоді нові ідеї і пісні з’являються по дорозі. З цього всього я намагаюся зробити щось типу гібрида, який складається з минулого та теперішнього матеріалу. Тож в цьому сенсі новий альбом не відрізняється у питанні поєднання інгредієнтів, але наповнення є чимось новим для нас – тема кіберпанку, яка лежить в основі багатьох текстів і особливо візуалів – обкладинки альбому, промо-зображень, кліпів. Коли ти дивишся на це, ти одразу отримуєш розуміння – окей, ясно, якої теми стосується цей альбом.
Можливо, трохи прямолінійне питання, але чому кіберпанк?
Насправді це певним чином повернення до витоків. Я завжди був фаном кіберпанку – наукової фантастики загалом, і особливо цього піджанру. Я починав з кіберпанку в моєму минулому гурті, Battle Beast; перші два альбоми мали дуже великі впливи цієї теми. Після цього я не писав пісні, натхненні кіберпанком – багато років до сьогодні і третього альбому Beast In Black. Тож для мене з особистої перспективи, з точки зору моєї особистої кар’єри – це речі, які мені подобаються, це повернення до витоків – чи принаймні однієї їх частини, оскільки є багато речей, які я робив більше десяти років тому, але які вже не мають до мене стосунку.
Кіберпанк – просто захоплююча тема. Перш за все, у ньому дуже багато візуального сторітеллінгу, і це дає тобі історії. Якщо ти дивишся на якесь хороше зображення, то бачиш в певному сенсі історію за ним – як «вау, тут відбувається щось велике», наприклад коли ти дивишся на малюнок із персонажем на фоні антиутопійного міста. З якоїсь причини, мені подобаються такі апокаліптичні сценарії, коли події не розвиваються дуже райдужно; є щось захоплююче у цьому. Але цей альбом насправді більше про зв’язок між людським індивідуумом і індивідуумом гуманоїдного робота. Ця емоційна сторона для мене в даний момент є більш цікавою, ніж технологічна частина, яка супроводжує наукову фантастику і кіберпанк. Тож взагалі це дуже емоційний альбом. Технологічна частина – це те, що приходить в голову, коли ти говориш про наукову фантастику і таке інше. А це – інша сторона медалі, про справжні емоції людей і гуманоїдних роботів, про життя у відділеному світі в уяві. Це цікаво для мене, і це те, чому я повертаюсь до цієї теми – я завжди відчував, що мав колись повернутися. І ось ми тут! Побачимо, що буде далі.
Ви казали, що персонаж Звіра завжди має місце в кожному альбомі Beast In Black. Але яке його місце у цій кіберпанковій концепції? Ми бачимо його відображення в окулярах дівчини на обкладинці, але чи з’являється він десь у текстах?
Всі пісні в кінцевому рахунку призначені для інтерпретації слухача. Ви можете уявити Звіра, де б ви не хотіли. Але це не концептуальний альбом, що розповідає історію Звіра – це більше про те, як ви хочете це бачити. Альбом має три секції: є пісні, натхненні аніме, далі пісні, що головним чином написані на основі “Берсерка”, аніме/манги – це те, що є частиною кожного альбому Beast In Black, і є третя категорія пісень, які є особистими. Тут немає Звіра як персонажа, який має десь пригоди, але я не кажу, що він не може бути тут. Це основний сенс будь-якого типу чи форми мистецтва – воно покликане давати вам бачення всередині вашої уяви, ваші власні інтерпретації та історії, засновані на ліриці і музиці, які ви поглинаєте.
А що в цій концепції роблять кавери на Michael Jackson і Manowar?
Нам просто подобаються ці пісні, це чудові пісні. Я і Yannis, ми говорили про це десь на бекстейджі під час нашого європейського туру в 2019, і ми сказали: «Агов, це чудові пісні». Я думаю, спочатку ми говорили про пісню Manowar, і він сказав, що ми маємо зробити кавер, і я відповів: «Це чудова ідея», і це все. Я думаю, щось подібне сталося і з піснею Michael Jackson. Я не можу згадати, де і коли точно прийшли ідеї про це, це було миттєво як «вау», це зразу відгукнулося. Ми відчули, що це правильний вибір, оскільки обидві пісні мають чудові мелодії, що запам’ятовуються.
Пісня Michael Jackson має особливо запам’ятовуваний приспів, великий приспів, який продовжує рости протягом пісні; він з’являється три чи чотири рази, і в самому кінці стає справді-справді велетенським. Це пісня в типовому стилі Beast In Black – вона має прості інгредієнти, і це чому було легко додати її до альбому.
Немає ніякої особливої причини, чому ми зробили кавери саме на ці пісні – це завжди має бути хороша пісня, це перший критерій. Після цього ми думаємо, як ми це зробимо, як Yannis інтерпретує це, заспіває це, в якому стилі. Як багато ми збираємося зберегти з оригінальних пісень, як багато деталей, і що ми хочемо змінити. Навіть якщо ми щось сильно змінюємо – наприклад, в пісні Michael Jackson ми додали доволі багато речей – але в той самий час вона звучить певним чином так само, як і оригінал, тому що ми зважаємо на побудову пісні. Ви отримаєте ту саму енергію, те саме почуття, що вона починається з чогось справді маленького і росте до великого, масивного ближче до кінця. Я думаю, нам вдалося зберегти це; я сподіваюся на це.
В одному інтерв’ю ви згадували, що не хочете робити онлайн-концерти, тому що це «марнування часу». Чи ви змінили свою думку, чи досі вважаєте, що це не те, що варто робити?
Скажімо так: нікому в Beast In Black це не подобається. Ми говорили про це, і жоден учасник гурту не знайшов це привабливим, тож це було просте рішення для нас. Ми не думаємо, що це щось, що може нам сподобатися. Навіть якби це стало більш популярним, ми б не робили це, тому що якщо ти граєш наживо, ти очікуєш мати авдиторію. Ми завжди розважаємось на сцені, ми багато посміхаємось, але ми посміхаємось людям, не пустим кімнатам, не стінам. Ми очікуємо бачити людей, це те, чому ми це робимо, і якщо там не буде людей, буде справді важко мати ту саму атмосферу, почуття і енергію. Шоу не буде таким добрим, а ми не хочемо давати шоу, які не будуть зроблені на 100%. Ми завжди хочемо викладатися на 100%, і нам потрібна публіка.
З пандемією, закритими кордонами і всім цим, чи це створювало якісь проблеми для вас як міжнародного гурту репетирувати, працювати над альбомом тощо?
Ні. Щодо створення альбому, ми ніколи не збираємось разом, щоб грати пісні. Кожен робить своє домашнє завдання, вчить нові пісні самостійно. Ми грали на чотирьох фестивалях цього року, і для цього ми репетирували; я думаю, це було 2-4 дні, щось типу того. Але для альбому ми не репетируємо разом; нам це не потрібно.
Тож з ваших відповідей я можу зробити висновок, що пандемія не мала поганого впливу на гурт, а навпаки створила час для роботи над новим альбомом.
Так, ви можете так сказати, тому що ми також вклали багато часу та енергію в кліп “Moonlight Rendezvous”. Він не був би зроблений, якби у нас не було часу зробити всю роботу для нього. Суть в тому, що ви маєте адаптуватися і отримувати максимум від ситуації, в якій опинилися. Тож коли гурт не може активно турити, ми вкладаємо всю енергію в креативність, в те, щоб із цікавістю пробувати нові речі. І це саме те, що ми зробили – ми хотіли зробити альбом, який є чимось новим.
Ця історія з кіберпанком – навіть враховуючи те, що для мене це стара тема – але це велика тема, в ній є багато речей, про які можна писати пісні, можна підходити до неї з різних сторін. Навіть якщо це про зв’язок між людиною і гуманоїдним роботом, є багато варіантів, як помістити це в різні перспективи і ситуації. І музичне відео було чимось дуже амбітним – окей, давайте зробимо щось, що більшість гуртів не робить, давайте зробимо міні-фільм. Я знаю, що багато гуртів таке робили, але принаймні ніхто не робив це в цьому жанрі. Я не знаю жодного гурту на метал-сцені, який би зробив подібне відео – короткометражний фільм в стилі кіберпанк з heavy metal піснею в якості саундтреку. Тож це по суті те, що ми хотіли втілити. Це був виклик, але через пандемію ми змогли зробити це так, як зробили.
Якщо ми говоримо про “Moonlight Rendezvous”, це перше відео Beast In Black, де ви не граєте на інструментах і виступаєте у ролі героїв, поганих хлопців. Це було щось на кшталт «ми нарешті хочемо бути в акторському складі і не грати на інструментах»?
Це була моя ідея, я сказав режисерці Katri Ilona Koppanen – «окей, зроби нас поганими хлопцями, я не хочу, щоб ми були хорошими хлопцями, ми безумовно маємо бути поганими хлопцями і ні на чому не грати». І це була весела частина процесу. Давай зробимо історію, що заснована на тексті пісні. Я створював історію, але вона писала фактичний сценарій. Я був більше співрозмовником, пояснював мої ідеї та історії, що це має корелювати з лірикою, і додавав ці ідеї, як перетворення нас на поганих хлопців. Це було дуже весело, вся ця креативна частина.
Коли ми розмовляли з вами два роки тому, ви лише збиралися відправитися у ваш перший тур у якості хедлайнерів, не як гурт розігріву. Зараз ви збираєтеся у свій наступний тур як хедлайнери – на підтримку альбому ‘Dark Connection’. Після цих років роботи над проєктом, чи ви вже вважаєте себе зараз «великим гуртом»?
Ні, ти ніколи не можеш вважати себе чимось таким… Скажімо так: я не впевнений, що ми колись будемо задоволені якимись результатами. Але це природа мистецької спраги – ти маєш завжди хотіти отримувати щось більше, щоб рости як митець, ставати більшим гуртом. Таким чином ти матимеш більше ресурсів для творчості і ширші погляди. Звичайно, ми раді цьому хорошому успіху, який маємо на сьогодні, і продовжуємо рухатися в цьому напрямку, продовжуємо рости. Ми можемо зробити це, ставати кращими і кращими, віддавати більше фанам; чим більше ми отримуємо – успіху і ресурсів – тим більше ми вкладаємо в створення матеріалу; ось, про що ми думаємо.
І де ви бачите Beast In Black через 20 років?
Хороше питання. Ніхто не знає. Сподіваюсь, ми будемо грати стадіонні шоу і матимемо тонни матеріалу в нашому каталозі, який весь буде круто слухати і дивитися. Я сподіваюся, ми зможемо підтримувати хорошу якість до кінця нашої кар’єри як Beast In Black. Я вважаю, це найбільший виклик: завжди мати лише хороший матеріал. Кожен гурт і кожен артист сподівається, що кожен їх альбом, кожне відео, кожне промо-зображення і все буде завжди добрим, і що між ними не буде жодного поганого, але я не знаю, чи є хтось, кому це вдалося. Я сподіваюся, нам вдасться. Це дуже амбіційно, я знаю, але ви маєте мати цю спрагу і драйв. І ми маємо. І коли прийде день, коли ми не будемо мати цей драйв – що ж, ми навіть не будемо намагатися робити щось через примус. Це мають бути автентична спрага та драйв, завдяки яким ти робиш ці речі.
І останнє питання, трохи на іншу тему: деякі тематики і концепції творчості Beast In Black можуть знайти – і насправді знаходять – великий фідбек в гік-ком’юніті. Чи ви розглядали варіанти зробити щось у цій сфері, наприклад зіграти на ComicCon або випустити графічний роман чи книгу? Я знаю, що ви мали деякі подібні ідеї щодо Звіра.
Побачимо. На даний момент, давайте завершимо релізний процес щодо ‘Dark Connection’ і – який наступний крок? Звичайно, тур, але я маю на увазі з точки зору контенту, креативного процесу. Побачимо, що ми зможемо зробити, що нам потрібно буде зробити. Зараз ми спробуємо сфокусуватися на процесі народження альбому, щоб це народження пройшло добре, і люди знайшли альбом приємним для прослуховування, але не лише приємним – я сподіваюся, що вони матимуть тривалий досвід прослуховування, що вони зможуть переслуховувати-переслуховувати-переслуховувати його щодня. Але ці інші ідеї, про які ви кажете – все можливо. Ми відкриті до різних шляхів, дослідження різних варіантів… Але стрімінг онлайн-шоу не входить до цих речей.
Будь-які ідеї, окрім онлайн-шоу. Окей, got it. Минуле питання мало бути останнім, але дозвольте мені додати ще одне. Зараз ви сконцентровані на цьому релізі і на цьому турі. Чи маєте ви якісь плани після нього? Чи зробите ви паузу, щоб відпочити, чи одразу візьметесь за роботу над новим матеріалом?
Просто кажучи, ми сподіваємося, що зможемо багато турити з цим альбомом. Я знаю, що це важко через пандемію, але ми сподіваємося, що світ знайде рішення, щоб адаптуватися і повернутися до нормального перебігу речей. Ми б хотіли поїхати в нові місця, де ми ніколи раніше не грали, і зробити це дуже-дуже великим туровим досвідом. Після цього ми знову зробимо альбом. Під час туру, я впевнений, народяться нові ідеї. Тож це тур, альбом, багато турів, і потім альбом, і просто повторення, повторення і повторення протягом двадцяти років. Тоді, сподіваюся, ми вже будемо на тому стадіонному рівні.
Звучить як план.
Так, принаймні ми сподіваємося на це, і зробимо все можливе.
А ми справді сподіваємося побачити вас скоро тут в Україні. Ваше шоу з Nightwish у Києві було перенесено два рази, і ваші фани тут дуже хочуть вас побачити.
Ми б хотіли приїхати до вас, справді. Давайте не втрачати наші надії і давайте сподіватися, що буде спосіб адаптуватися до цього всього і зробити речі знову доволі нормальними – сподіваюся, раніше чи пізніше. Дякую за ваше терпіння і очікування, а ми обіцяємо, що викладемося на повну, коли гратимемо у вас.
Якщо Вам подобається те, що роблять Daily Metal і Радіо GARTA, Ви можете підтримати нас на Patreon.
