Black Holy Whiskey: інтерв’ю з італійськими реднеками

Black Holy Whiskey – акустичний southern rock гурт з Італії. У 2016 був випущений їх перший однойменний альбом, а наприкінці лютого цього року побачив світ другий повноформатник My Storm’. За день до релізу ми мали приємну розмову з Jonata (вокал), Marco (гітара) та Matteo (бас) про гурт, їхню музику, віскі, барбекю, а також про те, як так сталося, що хлопці з Італії грають те, що очікуєш почути у Теннессі, Оклахомі чи Міссісіпі.

Як ви у ці непрості часи?

Jonata: Тримаємось!

Сподіваюсь, у ваших рідних та друзів все добре, і ніхто не хворіє.

Marco: Насправді, троє з п’яти учасників гурту вже перехворіли на ковід, на щастя на дуже легку форму ковіду.

Тим не менш, ситуація неприємна. Сподіваюся, зараз у вас все добре.
Що ж, як так сталося, що хлопці з Італії грають музику, яку очікуєш почути у Теннессі, Оклахомі чи Міссісіпі?

Jonata: Хороше питання! Переважно тому, що ми безумовно любимо таке звучання.

Marco: Для мене насправді це почалося через те, що я люблю блюз і південні впливи. Одного дня я грав акустику з іншим вокалістом, власне з вокалісткою. Jonata та інший гітарист, Dani Base, вони були там, вони побачили, як я граю, і сказали: «Вау, ми знаємо одне одного вже тривалий час, ми шукаємо ще одного акустичного гітариста, хочеш приєднатися до нас?» – «Звісно». Тож ось ми тут.

Jonata: Ми всі маємо рок-метал бекграунд. Але ми також любимо південний акустичний звук, тож ми поєднали це разом, і народився Black Holy Whiskey.

Уявлення, скажімо, щодо «чоловіка з Півдня» – наскільки воно узгоджується з вами?

Jonata: Я можу сказати за себе, проте не тільки за себе: ми всі маємо деяку «кантрі» сторону особистості. Я, зокрема, живу в маленькому місті біля Мілану, я country man. Я знаю, це звучить дивно, тому що Мілан – велике місто, але довкола нас багато сільської місцевості. Ми любимо барбекю, ми робимо барбекю – ну, зараз нам не дозволено, але раніше ми часто робили барбекю і слухали багато блюзової музики. Це та непідробна частина, яку має звук кантрі, південний звук, і ми любимо це.

Marco: Насправді, в душі ми реднеки, біле сміття.

Дуже дивно чути це від хлопців з Італії.

Marco: Ми маємо інше слово в італійській, щоб сказати «реднек» – «terrone», і ось цим ми є. Не найкращий переклад, але сенс на одному рівні.

Ворон із краплею на вашому лого – що це означає?

Jonata: Це малюнок мого дуже близького старого друга, який також є майстром тату. Коли ми заснували гурт, для мене було природнім звернутися до нього і попросити щось намалювати. Я дав йому послухати нашу музику, наше перше демо, і сказав: «Намалюй лого, яке ти бачиш», і ось, що вийшло. Ми закохалися у логотип з першого погляду, тож залишили його.

Крапля – це крапля чого?

Jonata: Крапля чорного священного віскі! В цьому вся суть!

Давайте поговоримо про ваш новий альбом, ‘My Storm’. Банальне питання: чим він є?

Marco: Вибухом! Дуже-дуже міцним шотом віскі!

Jonata: Це дещо трохи більш міцне, ніж попередній альбом, але в нашій музичній лінії.

Тож він є чимось подібним до вашого попереднього релізу?

Jonata: Це еволюція того, що ми робили в минулому. Щось типу нового підходу.

Marco: Насправді, перший альбом на 70-80% написали Jonata і Dani, він був народжений як акустичний дует, а потім вони знайшли мене, другого гітариста, ударні і бас. Другий альбом народжували на репбазі вже ми разом, граючи разом наживо і ділячись ідеями, тож він більше є «альбомом гурту».

Ваш перший альбом був випущений у 2016, а другий – тільки зараз. Яка причина такого великого проміжку між релізами?

Marco: Це моя провина! (посміхається)

Чекай! Не бери всю провину на себе; я впевнений, що хлопці також хочуть її розділити!

Marco: Першою причиною стало те, що ми вирішили скористатися допомогою професійного саунд-продюсера. Домовленість була така, що продюсер дасть нам студію безкоштовно, і ми будемо займати її в будь-який час, коли вона буде вільною. В якийсь момент інший гурт почав записуватися там, The Rumjacks, і ми чекали.

Jonata: Це була комбінація з пізнього часу на студії, необхідності того, щоб вона була вільною, але було ще й інше: особисто у мене пішло багато часу на те, щоб відновити свій голос, оскільки я мав деякі проблеми зі здоров’ям, і це зайняло більше часу, ніж зазвичай. Але зараз ми пришвидшили процес написання і працюємо над третім альбомом, тож його реліз не займе 5-6 років.

Matteo: Можливо, наступного літа чи наступної осені ми підемо до студії і запишемо його.

Marco: Сподіваємось.

Matteo: Я також потрапив у аварію на своєму мотоциклі, коли вже був готовий записувати басові партії, тож відновлення також зайняло деякий час.

Ваш перший альбом був записаний лише з акустичними гітарами, якщо я правильно пам’ятаю. В ‘My Storm’ чутно деякі електрогітари. Чи є шанс почути повноцінний альбом з електрогітарами від Black Holy Whiskey?

Marco: Чорт забирай, я намагався! Але ні, по своїй суті ми завжди будемо акустичним гуртом. Ми додали пару електричних моментів, але всі електрогітари лише дублювали акустичні, тож це лише додало деякої різноманітності. Але душа, хребет нашої музики завжди будуть акустичними.

Це були лише електрогітари чи також слайд-гітара?

Marco: Це була слайд-гітара, і зараз я також маю акустичну слайд-гітару, але для запису я використовував для цього мій Gibson Les Paul. Тож була акустична гітара, електрична Gibson і безліч ефектів. Я люблю ефекти!

Jonata: Можливо, одного дня ми зробимо особливий альбом, більш електричний, менш акустичний.

Marco: Як майже кожен «електро»-гурт має «unplugged» альбом, ми будемо мати наш електричний.

Black Holy Whiskey «plugged»?

Matteo: Так, «plugged» альбом або навіть «plugged» тур.

Чудово! Поїхали далі: хто пише тексти в гурті?

Jonata: Ось і я!

Як ти заглиблюєшся в атмосферу південних штатів?

Jonata: Я маю визнати, що текстова частина не є настільки «традиційно південною». В текстах я дозволяю собі певну свободу, я не хочу бути всередині дуже специфічної атмосфери Півдня. Так, в деяких піснях це проявляється, наприклад таких як “BBQ Music” з першого альбому. Я просто звільняю себе в процесі написання, тож це не завжди Південь, але воно комбінується з південною атмосферою, з музичними частинами, і таким чином тексти також стають трохи південнішими. Але окрім південного підходу ми також маємо багато інших впливів. Наприклад, Marco – хлопець з 70-х!

Marco: О, так!

Jonata: Dani має сильний бекграунд металу 80-х років. Я особисто слухаю багато музики 90-х, тож ми комбінуємо дуже різноманітні рок-впливи у південному звучанні, але є і багато чого ще. Тож у текстах такий самий підхід! Деякі з текстів, я думаю, взагалі не південні, а інші є дуже південними. Таким є підхід, як я вже сказав.

Чим ви найбільше надихаєтесь?

Jonata: Це завжди починається з ідеї гітарного рифу. Я починаю писати після того, як я чую гітарний риф чи ідею. Грубо кажучи, я завжди надихаюсь гітарою.

Тож щодо текстів, ви надихаєтесь самою музикою. Музика завжди йде першою?

Jonata: У 90% випадків.

Хто найбільше вплинув на вас у музичному плані?

Marco: Думаю, найбільшим джерелом натхнення для мене є альбом Zakk Wylde Pride&Glory. Маю на увазі, що моє «південне народження» повністю пішло від нього. Цей альбом відкрив для мене скриньку Пандори.

Jonata: Також Pantera є дуже південними. З іншим звучанням, звісно. І Down!

Matteo: Nola є одним з кращих альбомів останніх років.

А як щодо класичного southern rock, такого як Lynyrd Skynyrd або The Outlaws?

Marco: Це основа! Я родом з 70-х, Lynyrd Skynyrd, Creedence Clearwater Revival – для мене це «воно», весь цей матеріал, що надходив з півдня.

Якщо ми почали говорити про тексти: релігійні мотиви у ваших піснях – це літературний прийом чи щось більше?

Jonata: Ми абсолютно нерелігійні. В одній новій пісні я пишу про Ісуса у дуже символічній манері, але ми абсолютно нерелігійні. На першому альбомі була також пісня “Amen”, але слово «amen» просто представляє дуже дивний спосіб сказати «все нормально, відпусти це», це не релігійне значення слова.

Відкрийте мені свій секрет: де ви знайшли ваше крісло-гойдалку?

Jonata: Я купив його у дуже старої бабусі, не моєї. Тобто, я знайшов в інтернеті розпродаж речей зі старого будинку і поспішав забрати саме це крісло-гойдалку – воно мало стати моїм. І я встиг! До речі, зараз я також сиджу в ньому.

Ви завжди возите його з собою?

Jonata: На всі концерти. Це дещо дивно, але це працює.

Наскільки важко сидіти у кріслі під час виступу?

Jonata: Це дуже зручно!

Не сумніваюся, але ваша музика сповнена драйву, і мені здається, що доволі важко висидіти концерт, коли ти граєш, співаєш всі ці пісні.

Jonata: Не для мене, оскільки вже багато років я також є в іншому проєкті, і на репбазі я завжди сиджу. Для мене це нормально. В цьому гурті я також вибрав сидіти на виступах. Це тому, що я хочу, щоб люди фокусувалися на тому, що вони чують, і публіка також запам’ятовує це, оскільки коли ти робиш те, що інші не очікують, ця «відсутність дії» закарбовується у пам’яті.

Чекай! Під час виступу у Києві, це було саме це крісло?

Jonata: Ні! Я не міг взяти це крісло до Києва, але команда Supernova знайшли для мене інше. Це було чудово, я це дуже ціню.

Наскільки я пам’ятаю, у Києві був ваш перший зарубіжний концерт.

Marco: Саме так.

Як так сталося, що ви обрали Україну?

Marco: Ми не обирали Україну, Україна нас обрала! Ми досі не знаємо, як так сталося, тому що Matteo почав постити відео. Ми не знаємо, що сталося на Facebook того разу, можливо щось типу вірусу, але воно почало постити відеокліп кожного дня протягом місяця, і ми почали отримувати фідбек. Після цього ми виявили, що один хлопець був під таким враженням від нашої музики, що створив сторінку ВК, тож це почалося таким чином. Після цього я написав деяким агенціям, відправив деякі листи, і ми знайшли Supernova, познайомилися з Ларисою і приїхали до України. Це трапилося доволі випадково, і це було чудово.

Що ви пам’ятаєте з того виступу і вашого візиту до України?

Marco: Я пам’ятаю, як в аеропорту нам з Dani, іншим гітаристом, дуже захотілося покурити. Тож ми вийшли… і люди почали кричати. Вони кричали, розмовляли українською, і це було трохи дивно для нас, тому що люди чомусь кричали на поліцію, і інші також робили якийсь шум. Ми злякалися, затягнулися один раз і пішли звідти. А вже після того ми зустріли найпрекрасніших людей.

Я вибачаюсь, але ми, середземноморські хлопці – я зараз живу в Ізраїлі – ми постійно чуємо крики на вулиці, ми загалом досить голосні.

Marco: Так, але в Італії ми принаймні розуміємо, чому люди кричать одні на одних, а там ми не знали, чого очікувати, тож ми були налякані. Але після того ми мали чудовий час, українці прекрасні люди. Особливо в перший день, коли ми були без інтернету і без грошей, тому що не встигли їх обміняти до прильоту. Ми знайшли трьох або чотирьох людей, які нам дуже допомогли, вони дали нам відчути себе дуже добре одразу по прибутті до Києва, і це моє головне враження від Києва та України в цілому.

Jonata: Це був чудовий концерт! Публіка, я був дуже вражений реакцією публіки! Вони дали нам зрозуміти, наскільки їм подобається наша музика, ми не могли в це повірити. Вони дали нам найкращий зворотній зв’язок. Це було дуже важливим для нас. Ми б дуже хотіли повернутися колись, можливо коли вся ця ситуація з вірусом закінчиться. І окрім виступу я особисто загубився одного разу у вуличному магазині біля готелю. Я їв українську їжу, спілкувався з якимись людьми, і це було чудово! Це було дуже щиро, і мені це неймовірно сподобалось.

Добре, пару коротких і можливо банальних питань. Віскі чи бурбон?

Jonata: Бурбон! Завжди бурбон!

Matteo: Бурбон!

Marco: Те, що дадуть. Я не дуже вибагливий щодо цього.

Jonata: Ми обираємо віскі, коли в нас закінчується бурбон!

Обід в ресторані чи барбекю?

Marco: Барбекю в ресторані!

Барбекю з вином?

Jonata: Більшість часу з пивом, але якщо є трохи вина, то чому б і ні?

Вино до бурбону чи після бурбону?

Jonata: До!

Matteo: До!

Marco: До! Якщо ви розпочнете з бурбону, у вас вже не буде сил після першого ж барбекю, тож починайте з вина.

Так, завжди потрібно піднімати градус, а не понижувати.

Matteo: Так, я думаю, це міжнародне правило випивки.

Jonata: Це перше правило: завжди рухайся вгору.

Окей, і ще одне: will the South rise again?

Jonata: Ми сподіваємось; справжня частина Півдня, так.

І останнє: що я вас не спитав, хоча варто було б?

Jonata: Коли виходить альбом! (Це інтерв’ю було проведене 25-го лютого, за день до релізу альбому. – прим.). Альбом буде видано 26-го лютого, і ви можете знайти його на Spotify та всіх стрімінгових платформах.