Sunrise – Equilibria

Sunrise не з тих гуртів, які часто радують публіку релізами – останній альбом ‘Absolute Clarity’ вийшов ще в 2016-му, а новий сингл “The Bridge Across Infinity” лише в 2020-му. Незабаром гурт на своєму сайті оголосив про краудфандингову кампанію, що успішно закінчилася на початку травня. І ось результат п’ятирічного очікування: четвертий лонгплей гурту, ‘Equilibria’.

Втім, не можна сказати, що весь цей час музиканти сиділи, склавши руки: Дар’я і Костянтин записували альбом Delfinia, Дар’я працювала над піснями в своєму проєкті NOVI, а Костянтин встиг попрацювати з польським гуртом Titanium, словацько-чеською формацією Symphonity і об’їздити Європу з українським tribute гуртом Blood Brothers. Не варто забувати і про 2020-й з усіма проблемами, які він приніс. Проте робота над новими піснями велася, паралельно з пошуком музикантів – стабільний склад для Sunrise рідкість; у всякому разі, в записі альбому брали участь чотири гітариста.

Однак повернімося до музики. ‘Equilibria’ вийшов набагато більш експериментальним альбомом, ніж його попередник ‘Absolute Clarity’. Звісно, тут все ще превалює класичний Power Metal, проте в деяких піснях все виразніше чути Groove і Progressive, десь музика йде в Modern Metal, ну а в ліричній і трагічній “Call My Name” Дар’я зіграла на бандурі, що чудово вписалася в пісню.

“Wings Of The Dreamer”, що відкриває альбом, і “We Are The Fire” – це типовий Power Metal: швидкий темп, потужні ударні, жорсткі рифи і велика кількість клавішних. В обох піснях рівний куплет і мелодійний приспів, що легко запам’ятовується. Стрімка і мелодійна “Life Is A Journey” – це теж Power, в якій низький голос Mayo Petranin з Symphonity і Castaway і високий голос Костянтина добре грають на контрастах.

“Unbroken Dreams” і “The Bridge Across Infinity”, мабуть, найбільш відмінні від інших пісні в ‘Equilibria’. У всякому разі, почути groovy рифи в “Unbroken Dreams” і Modern Metal елементи в “The Bridge Across Infinity” в альбомі Sunrise було зовсім несподівано. При цьому, обидві пісні ще й намагаються піти кудись на територію Progressive, але вокальна лінія Кості не дає пісням занадто віддалятися від Power. А ось заключна “Rebel Yell” – це вже Prog в повний зріст, як мінімум у вступі та куплетах. Також тут можна почути шикарне гітарне соло і дуже низький вокал Laars.

Разом з тим, в альбомі чимало і симфонічних елементів: в драматичній “The Bell” і піднесеній “The Only Reason” симфонічність яскраво виражена, проте подібні елементи в різних пропорціях розкидані по всьому альбому, підкреслюючи або створюючи настрій.

Чимало тут і жіночого вокалу: Дар’я зробила відмінну роботу не тільки в якості клавішниці, але і вокалістки. У деяких піснях жіночий вокал звучить разом із чоловічим (“The Only Reason”), іноді по черзі (“Equilibrium”), але в будь-якому разі вокал Даші надав різноманітності новому альбому.

В цілому, ‘Equilibria’ вийшов яким завгодно, тільки не нудним і не одноманітним альбомом. Так, в деяких піснях гурт відійшов від очікуваного фанами класичного і звичного Power, причому відійшов далеко, але так і повинно бути. Sunrise не бояться експериментувати і пробувати щось нове, шукаючи і розвиваючись. Можливо, такі експерименти сподобаються не всім, однак, на мій погляд, гірше невдалих експериментів може бути тільки стагнація, коли музиканти намагаються в десятий раз зіграти один і той же риф, видаючи його за щось зовсім нове. Але це не про Sunrise. І тим цікавіше дочекатися наступного альбому, років через п’ять (сподіваюся, що все-таки раніше).

‘Equilibria’ вийде 25-го травня на Music Gym Records.

English: Antichrist Magazine


Якщо Вам подобається те, що роблять Daily Metal і Радіо GARTA, Ви можете підтримати нас на Patreon.

Become a Patron!